Підрив держапарату і збитки для українців: чому люстрацію можуть визнати незаконною

Підрив держапарату і збитки для українців: чому люстрацію можуть визнати незаконною

В Україні вже завтра, 3 березня, можуть скасувати люстрацію. Багато юристів, адвокатів та й Європейський суд із прав людини назвали її незаконною. Свого часу через неї позбулися своїх посад не тільки соратники влади Віктора Януковича, а й реальні професіонали, які працювали роками на благо країни.

Йдеться про економістів та інших чиновників, які працювали десятки років у системі управління. Скільки мільйонів доларів країна втратила через їх дострокове звільнення? Підрахувати дуже складно.

Що відомо про українську люстрацію наразі і кого встигли звільнити за останні рокив матеріалі OBOZREVATEL.

Що не так із законом про люстрацію

Після закінчення Революції Гідності в лютому 2014 року багато з її учасників задумали повне перезавантаження чинної на той момент влади. Прибрати вирішили не тільки політичну верхівку країни і найближчих соратників сім'ї Януковича, а й більшу частину чиновників, які виконували здебільшого технічні функції.

Саме на тлі протестних настроїв у Верховну Раду протягнули закон "Про очищення влади". Його основна суть зводилася до простої тези – заборонити на 10 років трудитися тим чиновникам, які встигли попрацювати мінімум рік при владі Януковича, у період із 25 лютого 2010-го по 22 лютого 2014 року.

Таке дивне формулювання торкнулося багатьох відомств, насамперед членів уряду, голови Нацбанку, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та адміністрації президента, ДУС, Генпрокуратури і так далі.

Всього за період люстрації з держструктур було звільнено близько тисячі осіб. У Міністерстві юстиції навіть був створений окремий департамент люстрації, який у 2017 очолила Анастасія Задорожна. Після свого призначення вона заявляла, що влада "очищена" на 98%.

Це викликало широкий резонанс у суспільстві і хвилю обговорень. Головна претензія – у законі немає принципу індивідуальної відповідальності. Тобто звільняють людину не за її конкретні рішення, справи і так далі, а лише за той факт, що вона працювала на тій чи іншій посаді в конкретний період.

Простіше кажучи – чому карають чиновника не за корупційний проступок або помилку, а просто за те, що він працював на своїй посаді в період з 2010 по 2014 рік?

Логічно, що після перших звільнень пішли зустрічні позови до різних судів, зокрема і ЄСПЛ. Як результат – 17 жовтня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення про те, що закон про люстрацію ("Про очищення влади") порушує права українських чиновників. Детально причини невдоволення європейського суду можна прочитати тут.

Підрив держапарату і збитки для українців: чому люстрацію можуть визнати незаконною
Що думають звільнені за люстрацією?

Як зазначено вище, згідно з законом, в один момент втратили свої посади близько тисячі осіб. І аж ніяк не всі ці люди мали прямий зв'язок з оточенням президента-втікача. Багато з відправлених під люстрацію чиновників судяться з державою, вимагаючи компенсації та виплати.

Наприклад, колишній заступник Генерального прокурора Микола Голомша вимагає від України моральної компенсації близько 1 мільйона гривень. Отримані гроші обіцяє віддати постраждалим від Революції Гідності. Сам же екссиловик дуже негативно налаштований по відношенню до люстрації.

"Людей із найближчого оточення Януковича ще в 2014 році виключили з люстраційного списку. Тих же, хто був проти, навпаки, включили. Справа в тому, що в 1 статті закону зазначено: "від влади усунути людей із найближчого оточення президента-втікача, які своєю діяльністю або бездіяльністю сприяли узурпації влади". По-друге, там прямо йдеться про принципи особистої відповідальності, необхідності довести все в суді і так далі. Проблема в тому, що в 2014 році прийшли люди, як Віталій Ярема (Генпрокурор України 2014-2015 рр., – Ред.), який не мав юридичної практики і виконав закон на свій розсуд", – розповів OBOZREVATEL Голомша.

Буквально в кінці лютого 2020 поновили на посаді прокурора Києва Сергія Юлдашева, звільненого у 2015 році. Таке рішення ухвалив Дніпропетровський окружний адмінсуд. Також суд постановив стягнути з прокуратури Києва суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу Юлдашева (37 097 гривень).

На думку деяких юристів, якщо всі звільнені через люстрацію чиновники підуть до суду і переможуть, то Україна зобов'язана буде виплатити їм загальну компенсацію в сотні мільйонів гривень.

Дивіться відео на тему:

Хто автори закону і що вони думають?

Проєкт зареєстрували півтора десятки народних депутатів. Представники абсолютно різних фракцій – "Свободи", "Батьківщини", групи "Економічний розвиток", "УДАРу". Серед відомих нардепів: Олег Тягнибок, Юрій Дерев'янко, Єгор Соболєв, Володимир Ар'єв, Віктор Чумак, Валерій Пацкан, Леонід Ємець, Сергій Каплін та інші.

Один з авторів законопроєкту, народний депутат 8-го скликання Єгор Соболєв порівняв позицію ЄС до люстрованних українських чиновників із двох точок зору.

"Є дві правди. Перша – сучасної розвиненої Європи, яка пройшла відрізані голови королів і страти суддів, які судили несправедливо. В ЄС зараз дуже орієнтовані на захист прав людини, які можуть утискатися державою. Цю правду обстоює ЄСПЛ, як, наприклад, і з Нелею Штепою, відвертою сепаратисткою.

Є і друга правда. Україна, яка була окупована радянською Росією, насильно була у складі СРСР, потім потрапила до рук різних корупціонерів і тільки зараз пробує затвердити у себе демократію. Країна вчиться творити правосуддя, і у нас спочатку був конфлікт між цими двома правдами. Європейські колеги нам іще тоді пояснювали, що в законі має бути зазначено – вина кожного буде індивідуально доводитися. А ми їм відповідали – хто це робитиме?" – розповів OBOZREVATEL Соболєв.

Як уже сказано вище – рішення на рівні українського законодавства може бути ухвалено 3 березня Конституційним Судом. Крім очевидної невідповідності закону "Про очищення влади" Основному закону, в цьому рішенні є і політичний аспект.

Вже на наступний день, 4 березня, Верховна Рада може проголосувати відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Одними з основних кандидатур на зміну глави уряду, які підпадають під закон про люстрацію, Сергій Тігіпко та Валерій Хорошковський. Якщо КСУ визнає "очищення" незаконним, то у цих політиків будуть усі шанси зайняти пост керівника Кабміну.

Також важливо додати, залежно від редакції рішення Конституційного Суду, "очищення" можуть отримати і не тільки рядові чиновники, а й вище керівництво країни часів 2010-2014 рр. А ось це вже несе в собі ризики. КСУ важливо не просто скасувати люстрацію, а ретельно вказати, що відповідальність повинна бути не колективною, а суто індивідуальною.

УкраїнаЛюстрація в УкраїніКонституційний Суд УкраїниВіктор ЯнуковичЄгор СоболєвМикола Голомша