Відео дня
Блог | Епоха сірих гардеробів: чому українцям не варто відмовлятися від яскравих кольорів навіть у важкі часи
Здавалося б, все ясно з сірим, а також з іншими не надто помітними кольорами у наш час. Адже війна – і це так природно, коли хочеться "злитися" з загальним настроєм, не бути надто зухвалим, демонстративним і ошатним. Але, якщо копнути глибше, то можна чітко сказати: прихильність українців до сірих гардеробів почалася не вчора.
Мої ровесники, напевно, пам'ятають асортимент навіть найвідоміших радянських універмагів – чи часто там можна було знайти пальто яскраво-зеленого чи блакитного кольору? Та бог із вами! Навіть дитячі відділи були суцільно обвішані темно-коричневими або чорними виробами, які особливо радували практичних бабусь – "зате немарке!" А ще звичка – не виділятися, бути скромнішою, чому нас так довго вчили. Звичайно, були й тоді люди, хто гори згортав, щоб роздобути японську червону куртку або пошити у кравчини біле пальто, але навряд чи їх було більшість. І то переважно це були люди творчих професій, але ніяк не робітники, вчителі чи партійні працівники.
Часи змінюються, але звички наскільки глибоко осідають у нашому несвідомому, що навіть передаються у спадок. І тому немає нічого дивного, що виросли нові покоління, які "не хочуть виділятися".
Ні, я в жодному разі не знецінюю сірий, коричневий та чорний – це чудові базові кольори, з якими дуже цікаво працювати. Вони бувають суцільно самодостатніми, а ще легко комбінуються, при хорошому підборі аксесуарів виглядають яскраво та стильно.
Відтінки сірого люблять багато дизайнерів, вважаючи цей колір символом шляхетності, гідності, влади. Наприклад, для Giorgio Armani сірий – знаковий колір, справжня візитна картка бренду. Досить згадати його знаменитий "power suit" у 80-х. Він вважав, що саме сірий підкреслює гідність та інтелект, прибирає з образу "крикливість". Для нього сірий – колір стабільності, врівноваженої класики, доречності у будь-який час.
Історія знає часи (задовго до наших), коли сірий вже заповнював гардероби і з причин соціальних катастроф, воєн, злиднів, страхів, загального градуса горя у суспільстві. Обидві світові війни минулого століття – час мінімалізму та стриманості.
Тому зовсім не дивно, що й зараз іноді доводиться чути від клієнтів: "А чи доречно зараз таке яскраве?"
А чому ж ні?
По-перше, індивідуальність не скасовується обставинами, як і потреба натхнення! Подивіться хоч би на природу навколо нас! Наскільки змінюється наш настрій і бажання діяти, коли сіро-чорні пейзажі лютого поступово набувають кольорів насиченої зелені та бузку травня, червоних і кремових троянд, лаванди та фуксії літа, соняшнику та різноманітних айстр восени?
А ще саме яскраві кольори можуть бути викликом у темніші часи – це свого роду демонстрація незламності, бажання жити, залишатися собою.
Колір – це ніколи не про тренди та не про епохи.
Колір – це про особисту свободу, про індивідуальність, про взаємозв'язок зовнішнього та внутрішнього, про відсутність страху та невпевненості у собі.
І якщо сірий – ваш свідомий вибір, то чудово. А якщо під сіру сукню хочеться одягнути червоні туфлі, це теж чудово.
Головне, щоб колір відображав ваші особисті смисли, щоб дивлячись у дзеркало, ви сміливо говорили: "Так, це я!"
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...