Швейцарія проведе референдум щодо посилення нейтралітету: як це вплине на санкції проти Росії

У неділю, 27 вересня, у Швейцарії пройде референдум щодо закріплення в Конституції жорсткішого визначення багатовікового нейтралітету країни. У разі схвалення ініціативи Берн фактично втратить можливість запроваджувати санкції проти Росії без відповідного рішення Ради Безпеки ООН, де Москва має право вето, а також буде обмежений у військовій співпраці з НАТО.

Про це пише Politico, яке поспілкувалося зі швейцарськими депутатами та експертами з обох сторін дискусії. Видання зазначає, що голосування стосується не лише формального статусу Швейцарії, а й того, наскільки нейтральною може залишатися країна в умовах війни Росії проти України та змін у європейській системі безпеки.

Що змінить посилення нейтралітету

У разі перемоги прихильників ініціативи Швейцарія не зможе самостійно запроваджувати санкції проти Росії, якщо їх не схвалить Рада Безпеки ООН. Це суттєве обмеження, оскільки Росія як постійний член Радбезу має право вето.

Також Берн не зможе співпрацювати у військовій сфері з такими альянсами, як НАТО, якщо сама Швейцарія не зазнає нападу або не зіткнеться з безпосередньою загрозою.

"Це не голосування проти нейтралітету – нейтралітет має значну підтримку. Йдеться про те, що саме означає нейтралітет", – пояснив Фабіо Вассерфаллен, професор європейської політики Бернського університету та соціолог дослідницької компанії LeeWas.

Нині постійний нейтралітет Швейцарії визнаний міжнародним правом, але уряд має певний простір для визначення того, як саме його застосовувати. Країна не може брати участь у війнах між державами або надавати військову підтримку сторонам конфлікту, однак Берн може самостійно розв'язати питання економічних санкцій та співпраці з військовими альянсами без вступу до них.

"Наразі уряд має певний простір для маневру і користується ним. Питання цього референдуму полягає в тому, чи вважають люди це правильним, чи мають існувати жорсткіші межі для нейтралітету", — зазначив Вассерфаллен.

Російське вторгнення змінило підхід Швейцарії до нейтралітету

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця гнучкість опинилася під тиском. З лютого 2022 року Швейцарія значною мірою приєднувалася до санкцій ЄС проти Москви, що спричинило спротив прихильників жорсткішого трактування нейтралітету.

Саме як реакція на це була започаткована нинішня ініціатива. Її висунула національно-консервативна організація Pro Schweiz, тісно пов’язана з правою Швейцарською народною партією (SVP), а одним із головних рушіїв кампанії став мільярдер і колишній член Федеральної ради Крістоф Блохер.

Швейцарський уряд виступає проти ініціативи, як і всі основні політичні партії країни, за винятком SVP.

"Ініціатива ризикує перетворити нейтралітет на ізоляцію, а ізоляція в сучасному світі — не дуже хороша стратегія безпеки", – заявила депутатка від Зелених лібералів Коріна Гредіг.

За даними опитування, проведеного цього місяця, майже дві третини виборців виступають проти посилення нейтралітету.

Швейцарія вже посилює співпрацю із Заходом

Коріння швейцарського нейтралітету часто пов’язують із поразкою Швейцарської конфедерації у битві при Маріньяно 1515 року. Інші європейські держави офіційно визнали його у 1815 році, а в Конституції країни цей принцип закріпили у 1848-му.

Водночас історики наголошують, що нейтралітет ніколи не був абсолютно незмінним. Швейцарія, зокрема, долучалася до економічних санкцій проти Іраку у 1990 році та приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру" у 1996-му.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та посилення російської гібридної діяльності в Європі змусили Берн переглянути власні безпекові підходи. Швейцарія збільшує військові витрати, посилює оборону та розширює співпрацю з європейськими партнерами.

У новій безпековій стратегії країни, оприлюдненій на початку вересня, ситуацію в Європі назвали такою, що "різко погіршилася". Документ передбачає, зокрема, закупівлю далекобійних ракет і безпілотників.

З 2025 року Швейцарія бере участь в окремих проєктах у межах оборонної програми ЄС PESCO. Водночас країна поглиблює давнє партнерство з НАТО – через політичний діалог та підвищення здатності швейцарської армії взаємодіяти із силами країн Альянсу, зокрема у сферах авіації, зв’язку, космосу та стійкості. При цьому Швейцарія залишається поза НАТО.

Прихильники ініціативи побоюються втрати статусу нейтральної держави

Прихильники посилення нейтралітету вважають, що Швейцарія вже зайшла надто далеко у зближенні із Заходом, а санкції проти Росії підірвали її традиційну позицію.

"Імідж Швейцарії як нейтральної держави було зіпсовано. Ми приєдналися до одного з блоків, ми пішли за Європою", – заявив лікар Самуель Соммаруга, який очолює Комітет за міжнародну Женеву та її нейтралітет.

За його словами, Швейцарія може багато втратити через відмову від традиційного підходу. На його думку, нейтральний статус дозволяє країні відігравати посередницьку роль і водночас сприяє економічній стабільності та залученню капіталу.

Соммаруга також вважає, що нейтралітет може захистити Швейцарію у разі ширшого військового конфлікту між країнами НАТО та Росією, оскільки країна зможе залишатися каналом для діалогу.

Уряд Швейцарії дотримується протилежної позиції: там вважають, що перетворення нейтралітету на жорстке конституційне правило обмежить можливості країни саме в той момент, коли її безпекове середовище стає дедалі небезпечнішим.

Після референдуму на швейцарців чекає ще одне голосування

Навіть якщо вересневу ініціативу не підтримають, питання нейтралітету для Швейцарії не зникне. У листопаді громадяни країни голосуватимуть щодо правил експорту озброєнь – зокрема, чи варто дозволити постачання зброї до визначеної групи з 25 переважно західних країн, навіть якщо вони на момент експорту беруть участь у збройному конфлікті.

У разі схвалення цієї пропозиції Швейцарія ще більше зблизиться із західними державами, а її оборонна промисловість може отримати додаткові можливості для експорту.

Водночас сама нинішня ініціатива щодо нейтралітету має відкриту політичну перспективу: за даними актуального опитування, більшість виборців поки що виступає проти її ухвалення.

Як повідомляв OBOZ.UA, Швейцарія прийняла нову стратегію безпеки на тлі війни РФ проти України. У центрі уваги – протидія найімовірнішим викликам: гібридним і дистанційним атакам, а також організованій злочинності.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!