Що не так з мультфільмом "Бджілка Майя", від якого фанатіли діти 90-х, і чому казку звинувачували в пропаганді тоталітаризму
Німецько-японський мультсеріал "Бджілка Майя" був створений у 1975 році, а українські маленькі (і не тільки) глядачі вперше побачили його у 1991-му. Протягом року щонеділі діти збиралися біля екранів телевізорів під "бджолину" пісню Карела Ґотта та із захопленням спостерігали за пригодами смугастої комахи та її друзів. Покоління, яке виросло на мультику, досі згадує його з коментарем: "Спасибі за дитинство". Утім, історія мультфільму, як і його головна героїня, досі викликають суперечки в суспільстві.
Варто одразу зазначити, що українські глядачі дивилися "Бджілку Майю" російською мовою на тоді ще радянському "центральному телебаченні". OBOZREVATEL вирішив розібратися, що не так з мультфільмом, пригадавши історію його створення.
Пригоди бджілки Майї почалися більше ста років тому в Німеччині, а саме в Мюнхені. Саме там німецький письменник Вальдемар Бонзельс написав для свої двох синів книгу про непосидючу комашку. У серпні 1912 року його книжка вийшла друком.
Проте книжка Бонзельса та її анімована версія мають багато відмінностей. Як мінімум, у друкованій історії не згадується знаменитий трутень Віллі. Та й узагалі, мультфільм зробили помітно добрішим та дитячим, хоча і книга, здавалося б, була розрахована на читачів саме юного віку.
Утім, "Пригоди бджілки Майї" стали справжнім бестселером свого часу, принісши автору популярність, визнання і, звичайно, гроші. А от головними фанатами книжки виявилися солдати нацистської Німеччини. На момент закінчення Першої світової війни Бонзельс продав понад 90 тисяч примірників. Більшість покупців – поранені вояки з німецьких шпиталів.
Згодом велика кількість літературознавців звинуватили книгу в пропаганді тоталітаризму, а історики визнали її автора антисемітом та прибічником нацистського режиму. Бонзельса і сам відверто говорив про це після закінчення Другої світової війни.
Свен Ганушек з Мюнхенського університету говорив про письменника таке: "Він не розумів, що був частиною всіх тих жахіть. Звісно, він не спалював нікого заживо, проте він публікував за нацистів і тексти, які можна розглядати як пропагандистські".
Майя у книзі мала анархістський характер. Вона покинула свій вулик, зрадила наставницю Касандру та Королеву, аби відправитися на пошуки смертельних пригод. Ось така "безтурботна дитяча" історія стала хітом серед нацистів. Проте мультфільм 1975 року, який став ще популярнішим за книгу, мав зовсім інший настрій, а саме тому і полюбився багатомільйонній аудиторії.
Проте повернемося до початкового твору. Його також проаналізував і прокоментував біолог Карл Даумер. Саме він зауважив, що у книзі "ідеології більше ніж біології".
"Представлені у книжці уявлення про мораль є неоднозначними, оскільки автор очима персонажів категорично ділить світ на друзів і ворогів. Чим пізніше написаний розділ, тим менше в ній біології, і тим більше – ідеології... Діти мають читати "Пригоди бджілки Майї" лише разом з батьками", – підкреслив Даумер.
Як ми вже зазначили, у мультфільмі ні пропаганди тоталітаризму, ні жорстокості, як у книзі, немає. У 2012 році почали зʼявлятися нові серії старого мультику в 3D-форматі, які нарешті були перекладені українською мовою.
Раніше OBOZREVATEL писав, як працює російська пропаганда в кіно. Стрічки, які почали знімати вже під час великої війни, стали страшним інструментом в руках путінської ідеології. Демонізація українців, паплюження історії та створення викривленої альтернативної реальності – це все Росія транслює в кіно не тільки своїм глядачам, а й закордонним.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!