Яким був Івано-Франківськ 80 років тому: архівні фото

Івано-Франківськ, який до 1962 року мав назву Станіславів, має багату і водночас трагічну історію, що сягає корінням углиб століть. Цікаво, що місто, засноване як фортеця, нині є одним із найбільш україномовних регіонів країни, а його жителі завжди відзначалися активною громадянською позицією — від масових протестів під час Помаранчевої революції та Революції Гідності до сучасного волонтерського руху.
Нещодавно спільнота "Ретро Франківськ" поділилася добіркою архівних фотографій, які переносять нас у часи великих випробувань — 1940-і роки, коли місто пережило окупацію, репресії та зміну влади. Пропонуємо дізнатися більше про долю міста у цей буремний період.
Франківськ під час Другої світової війни
Період з кінця вересня 1939 року до червня 1941 року Станиславів перебував у складі Радянського Союзу, що супроводжувалося жорстокими репресіями. Апогеєм цього стало таємне вбивство в'язнів НКВС у міській в'язниці, тіла яких були поховані у спільній могилі в урочищі Дем'янів Лаз.
У 1989 році тут було знайдено рештки 586 осіб, переважно з кульовими отворами у потилиці. Це місце перетворилося на меморіальний комплекс, що є символом комуністичних злочинів.
З 1941 по 1944 рік місто потрапило під нацистську окупацію. Спочатку, 22 червня 1941 року, його зайняли угорські війська, які вже 7 серпня передали владу німецькій адміністрації. Вже 1 серпня Станіслав разом з усією Галичиною був включений до складу Генерал-губернаторства.
Одразу після встановлення німецької влади розпочалися масові вбивства єврейського населення. 12 жовтня 1941 року, під час так званої "кривавої неділі", було розстріляно близько 10–12 тисяч євреїв на єврейському цвинтарі. Для 20 000 євреїв, що вижили, було створено Станіславівське гетто, яке закрили у лютому 1943 року, коли в ньому практично не залишилося живих.
Повоєнна відбудова
27 липня 1944 року місто було зайняте радянськими військами в ході Львівсько-Сандомирської наступальної операції. Одразу після цього почалося активне відновлення зруйнованого господарства, підприємств та залізниці. Однак післявоєнний період також був відзначений репресіями.
У січні 1945 року за вироком закритого засідання Верховного суду СРСР у Станіславі було прилюдно повішено селянина Петра Мимохода за те, що в його хаті розташовувався курінний штаб УПА. Це демонструє жорстокість боротьби радянської влади з українським визвольним рухом.
Проте опір тривав: 31 жовтня 1945 року курені УПА під командуванням Василя Андрусяка ("Різун") з боєм увійшли у Станіслав. Повстанці захопили склади та магазини, а також затримали найбільш "зненавиджених партійців та енкаведистів", успішно вивізши трофеї до Чорного лісу.
У наступні десятиліття місто швидко зростало: якщо у 1959 році населення складало 66 тисяч, то у 1971 році воно досягло вже 110 тисяч жителів, що відображало повоєнну відбудову та індустріалізацію.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, яким був Франківськ пів століття тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











