Яким був давній Ужгород: у мережі показали фото

Ужгород – це унікальне місто на берегах річки Уж, яке гордо носить звання найменшого за кількістю населення обласного центру України. Розташоване біля самого підніжжя Карпат на кордоні зі Словаччиною, воно поєднує в собі затишок маленького містечка та велич давньої європейської столиці.
Заснований ще у IX столітті, Ужгород за свою довгу історію встиг побувати під владою Угорщини, Австро-Угорщини та Чехословаччини, що наклало неповторний відбиток на його культурний код. Тут розташований легендарний Ужгородський замок та велична резиденція єпископа, а саме місто є колискою греко-католицької церкви на Закарпатті.
Завдяки статусу промислового та культурного серця краю, Ужгород завжди притягував митців та інтелектуалів, залишаючись "вікном у Європу". Сьогодні місто продовжує розвиватися як сучасний європейський осередок, зберігаючи при цьому свою автентичну атмосферу та архітектурну довершеність.
Нещодавно в інформаційному просторі з'явилися дві унікальні світлини, що датуються міжвоєнним періодом – 1920-30-ми роками. На цих кадрах зафіксовано не лише тогочасну архітектуру, яка значною мірою збереглася до наших днів, а й повсякденне життя городян. Можна побачити, як тогочасні ужгородці пересувалися брукованими вулицями, що створює особливий ефект "машини часу" для сучасних дослідників та любителів історії.
Епоха змін: від ЗУНР до чехословацького розквіту
Після Першої світової війни політична доля Ужгорода була надзвичайно динамічною. У жовтні 1918 року місто стало центром створення Руської Народної Ради, яка виступала за автономію, а згодом — за возз'єднання з Україною. У той час Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) офіційно проголосила Закарпаття частиною своєї території, проте втручання Антанти та геополітичні зміни привели до того, що за Сен-Жерменським договором край увійшов до складу Чехословаччини під назвою Підкарпатська Русь.
Саме чехословацький період (1919–1938) став для Ужгорода часом справжнього архітектурного та інфраструктурного ренесансу. Міська влада провела масштабну меліорацію, осушивши болота вздовж Ужа, що дозволило розпочати будівництво сучасного водогону вартістю 8 мільйонів крон. У цей час з'явився знаменитий урядово-житловий квартал Малий Галагов, який і сьогодні вважається візитівкою міста завдяки своїй довершеній модерністській архітектурі, що гармонійно доповнила старий центр.
Випробування війною та радянська трансформація
Спокійний розвиток було перервано у 1938 році, коли за Віденським арбітражем місто перейшло до Хортистської Угорщини. Друга світова війна хоч і не завдала Ужгороду значних руйнувань, проте призвела до трагічних змін у складі населення, зокрема майже повного знищення багатотисячної єврейської громади. У жовтні 1944 року місто зайняли радянські війська, а вже наступного року Закарпаття офіційно стало частиною УРСР.
Радянський період перетворив прикордонний Ужгород на стратегічний військовий плацдарм та водночас "вітрину" соціалістичного способу життя. Місто зазнало інтенсивної індустріалізації, що спричинило бум житлового будівництва – саме тоді виникли масиви "хрущовок" та "брежнєвок", які сьогодні формують так званий Новий район. Попри ці зміни, історичне серце міста залишилося недоторканим, дозволяючи нам і сьогодні милуватися тими самими видами, що зафіксовані на нещодавно оприлюднених архівних фото.
З 1991 року Ужгород продовжує свою історію як частина Незалежної України, поєднуючи багатовікову спадщину з викликами сучасності. Місто залишається мостом між українською культурою та європейським простором, щороку приваблюючи тисячі туристів своїми квітучими сакурами та старовинними вуличками.
OBOZ.UA пропонує переглянути, яким був Ужгород пів століття тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











