Які памʼятки у Харкові втрачено назавжди: старі фото

Харків – місто з порівняно недовгою, але надзвичайно насиченою історією. Засноване у XVII столітті як прикордонне укріплення, воно швидко стало важливим адміністративним, промисловим і культурним центром Слобожанщини.

Відео дня

Проте протягом століть значна частина його архітектурної, духовної та урбаністичної спадщини була знищена. У мережі оприлюднили архівні фото втрачених пам’яток.

Миколаївська церква

Храм святого Миколая, зведений у 1896 році у візантійському стилі, був окрасою центру Харкова. Його побудували на однойменній площі, що нині відома як майдан Конституції.

Однак у 1930 році храм знесли. Офіційно – начебто через те, що споруда заважала огляду водієві трамваю на повороті. Неофіційно – через ідеологічну війну, яку вела радянська влада проти релігії. Кампанія "Союзу войовничих безбожників" залишила по собі порожнє місце в історичному центрі Харкова.

Могила Квітки-Основ’яненка

Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний український письменник, уродженець Харкова. Коли він помер 8 серпня 1843 року, місто прощалося з ним як із легендою.

Поховали його на Холодногірському цвинтарі, з урочистою промовою, де звучали слова: "Пам’ятай, Україно, цю могилу...". Але вже у ХХ столітті пам’ять стерли: на місці кладовища збудували стадіон "Трудові резерви".

Краєзнавець Михайло Красиков зазначає: є версія, що прах письменника залишився на стадіоні, й нині над ним бігають спортсмени. Встановити істину можна лише через ексгумацію, але її поки ніхто не ініціює.

Пасаж Пащенка-Тряпкіна

Скляний пасаж у три поверхи, збудований у 1875 році на Купецькому узвозі, став першим такого типу у Харкові. Його спорудив купець Пащенко-Тряпкін, а згодом передав у дар місту. Тут були крамниці, галереї, місток, що з’єднував дві сторони узвозу – справжній куточок європейської розкоші.

У 1930-х роках будівлю почали реконструювати, але завадила війна. У результаті пасаж було зруйновано дощенту. Радянська влада вирішила: відновленню не підлягає.

Від старого пасажу лишився лише металевий місток, який сьогодні можна знайти поблизу Харківського зоопарку.

Харківські підземелля

Попри відсутність сітки катакомб на кшталт одеських, Харків мав власні підземні маршрути. За однією з історій, у XIX столітті в Мордвинівському провулку знайшли вхід у підземний хід. Двоє в’язнів, помилуваних в обмін на дослідження тунелю, виявили три виходи – зокрема біля Миколаївської церкви та на Холодній горі.

Сучасне місто ці підземелля майже втратило. Їх знищили часом і забудовами: будинки, метро, комунікації. Те, що залишилось, – поодинокі підвали. І все ж вони є – під Покровським монастирем, філармонією, психіатричною лікарнею. Ентузіасти мріють створити там музей.

Кінотеатр "Ампір"

У 1913 році на вулиці Сумській, 5, підприємець Дмитро Харитонов відкрив "Ампір" – найбільший кінотеатр тодішньої імперії. Два поверхи, зала на 800 місць, оркестр із 30 музикантів – це був не просто кінозал, а культурний центр.

З приходом радянської влади назву змінили на "1-й Комсомольський". У 1990-х кінотеатр називався "Слобожанський". А у 2007-му його зачинили. Нині там офіси.

Оперний театр

У будівлі по вулиці Римарській, 21, зведеній наприкінці XIX століття як Комерційний клуб, працював перший харківський Оперний театр. Тут виступали зірки, відбувалися національні прем’єри та навіть політичні процеси: зокрема суд над членами "Спілки визволення України" й, за деякими джерелами, з’їзд кобзарів, що став смертельним вироком для його учасників.

У цій будівлі також уперше показали фільм Федецького – одного з піонерів українського кінематографу. Саме тут пройшов перший у світі суд над нацистами. Реконструкція, яка триває вже десятиліття, фактично знищила історичний вигляд споруди. Новий фасад матиме мало спільного з оригіналом, і меморіальні дошки доведеться вішати вже "умовно" – на місце, де колись стояла пам’ятка.

Раніше OBOZ.UA розповідав, яким було Запоріжжя у середині ХХ століття.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.