Як будували львівську оперу: історичні фото

Будівництво Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької стало однією з наймасштабніших архітектурних подій кінця ХІХ століття. Зведення театру в самому центрі Львова, між Гетьманськими валами та площею Голуховських, не лише змінило міський простір, а й позначило перехід Львова до нової епохи – періоду великих європейських культурних амбіцій.

Відео дня

У мережі з’явилися унікальні фото опери на різних етапах будівництва. Сьогодні Львівська опера – історичний символ міста та центр культурного життя.

12 липня 1895 року магістрат міста Львова оголосив конкурс на проєкт нового театру. Попри зацікавлення, до кінцевого терміну, 1 січня 1896 року, надійшло лише два проєкти. Перемогу здобув "Ludendo monet" архітектора Зиґмунта Ґорґолевського – відомого інженера та тодішнього директора Львівської вищої художньо-промислової школи. Саме йому довірили реалізацію амбітної ідеї.

Остаточний проєкт був затверджений у квітні 1896 року. Уже за кілька років Ґорґолевський отримав орден Залізної Корони III класу – визнання його заслуг у створенні театру, який став візитівкою міста.

Будівництво Великого театру велося в надскладних інженерних умовах: на ділянці, де протікала річка Полтва. За проєктом Ґорґолевського, її русло було перенаправлено під землю – під нинішнім проспектом Свободи. Це дозволило звести споруду на глибокому бетонному фундаменті з асфальтовою гідроізоляцією.

5 червня 1897 року розпочали земляні роботи. Вручну викопали котлован об’ємом понад 16 500 кубометрів. Під час розкопок виявили залишки оборонних мурів XVIII століття та дубові палі, якими колись укріплювали береги Полтви.

21 серпня 1897 року розпочалося бетонування фундаменту. Якість робіт контролювала спеціально створена театральна комісія під головуванням Ґвальберта Зємбіцького. Гідроізоляційні матеріали постачав Станіслав Лишкевич, власник львівської фабрики асфальту та руберойду.

Будівництво здійснювала архітектурно-будівельна спілка Івана Левинського та Юзефа Сосновського – провідних інженерів Галичини. Загальний контроль здійснював Комітет побудови театру на чолі з президентом міста Ґодзіміром Малаховським. До складу входили архітектори, міські інженери, професори Львівської політехніки, юристи, лікарі, історики, зокрема Владислав Лозинський.

Зі зведенням опери місто отримало новий архітектурний центр і просторову домінанту. Театр став фінальною точкою міського проспекту і замкнув перспективу сучасного проспекту Свободи.

Театр відкрили 4 жовтня 1900 року прем’єрою опери "Янек" Владислава Желенського. Головну партію виконав український тенор Олександр Мишуга. Серед гостей були письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян Падеревський, делегації європейських театрів. Так Львів увійшов до кола міст із власною європейською оперною традицією.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як змінився Німецький народний дім у Чернівцях.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.