Відео дня
У мережі показали трамвай у Житомирі 100 років тому: архівні фото
Житомирський трамвай – це не просто вид транспорту, а живий свідок бурхливих змін, які пережило місто протягом століття. Його історія, що розпочалася наприкінці XIX століття, є яскравим прикладом активної урбанізації та промислового розвитку.
Запущений у 1899 році, він став четвертою електричною трамвайною лінією в Україні, після Києва, Львова та Одеси, що свідчило про прогресивність Житомира. Ініціатива створення електричного трамвая належала місцевим підприємцям та міській думі, які уклали контракт із бельгійськими інвесторами, що профінансували будівництво депо та всієї необхідної інфраструктури.
Поява трамваїв у Житомирі
Перша лінія, що пролягала від вокзалу до центру міста, швидко завоювала популярність, перевозячи тисячі пасажирів щодня.
Запуск Житомирського трамвая у 1899 році став знаковою подією, що перетворила місто з губернської провінції на сучасний європейський населений пункт. Вагони були двовісні, виготовлені в Європі, з відкритими майданчиками для кондукторів, що було характерним для того часу.
У місті діяло сучасне електродепо, трансформаторна підстанція та система обслуговування, яка відповідала тогочасним стандартам безпеки. Навіть попри руйнівні події революцій та Громадянської війни, трамвайну мережу поступово відновили у 1920-х роках, значною мірою завдяки радянським технологіям.
Однак, 1930-ті роки стали суперечливою добою для Житомира та його трамвая. З одного боку, відбувався активний розвиток електротранспорту, впроваджувалися нові вагони, модернізувалася інфраструктура, зростала кількість маршрутів. Міська влада активно просувала розвиток електротранспорту як символ індустріалізації.
З іншого боку, це був період глибоких потрясінь – Голодомор 1932-1933 років та сталінські репресії, які торкнулися й транспортної галузі. Працівники депо, інженери та водії стикалися зі звільненнями, арештами та доносами. Політика централізації також призвела до втрати місцевої ініціативи в управлінні транспортом, усе підпорядковувалось директивам з Москви.
У 1930-ті роки Житомирський трамвай функціонував завдяки контактним мережам з трансформаторами, розташованими по всьому місту, що забезпечували стабільне енергопостачання. Вагони були переважно двовісними, з дерев'яним салоном та металевим каркасом, що відповідали тогочасним технічним вимогам.
У депо регулярно проводились огляди, модернізація ходових частин та ремонт двигунів, аби забезпечити безперебійну роботу.
Після Другої світової війни Житомирський трамвай поступово втрачав свій первинний імпульс. Значна частина ліній була зруйнована, а пріоритетом розвитку міського транспорту став автобусний. Проте, у 1950-х–60-х роках трамвай знову набрав обертів, активно оновлюючи рухомий склад та частково відновлюючи колишні позиції.
Житомирський трамвай
Попри складну історію та періодичні загрози закриття, Житомирський трамвай продовжує функціонувати, хоч і в обмеженому форматі. Станом на 2025 рік у місті діє лише один трамвайний маршрут, який з'єднує майдан Перемоги з районом Льонокомбінату, проходячи через ключові вулиці міста.
У русі перебувають 6 трамваїв, що щодня перевозять близько 450 тисяч пасажирів на рік. Однак трамвайна система постійно стикається з викликами. Так, у грудні 2022 року рух трамваїв було призупинено через дефіцит електроенергії, спричинений ракетними обстрілами, і відновлення відбулося лише 1 березня 2023 року.
Міська влада неодноразово порушувала питання доцільності існування трамвайної мережі, аргументуючи це високими витратами на утримання та модернізацію. Однак, попри всі труднощі, у 2024–2025 роках здійснено ремонт колій, оновлення валідаторів та впровадження безготівкової оплати.
OBOZ.UA у розвиток теми пропонує дізнатися, яким був Житомир у 80-х роках минулого століття.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.