Яким був Житомир у 80-х: атмосферні фото

Житомир – одне з найстаріших міст України. Географічно він лежить у межах Поліської низовини, майже з усіх боків оточений густими лісовими масивами. Місто розкинулося на берегах річки Тетерів, зокрема у районі Старого Житомира.

Відео дня

Окрім Тетерева, через місто протікають ще кілька менших річок: Кам’янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам’янка, Путятинка та Довжик, що додають місту мальовничості й природної різноманітності. У мережі оприлюднили архівні фото міста у 1980-х.

Центральною площею Житомира є Соборний майдан, тоді як однією з найвідоміших є площа Корольова. Саме від неї бере початок головна пішохідна вулиця міста – Михайлівська. Хоча вона невелика за довжиною, проте є осередком міського життя, схожим за атмосферою на Андріївський узвіз у Києві чи Дерибасівську вулицю в Одесі. Вулиця Михайлівська має особливий статус – рух транспорту тут заборонений, за винятком спеціальних випадків і лише на низькій швидкості.

Основні магістральні вулиці, що з’єднують центр Житомира з околицями, – це Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги та Покровська. Проспект Миру слугує своєрідними "західними воротами" міста, тоді як Київське шосе – східними. Обидві артерії поєднує проспект Незалежності, який пролягає через промислову зону, оминаючи середмістя із північного боку.

Старе місто Житомира поступово оточили нові мікрорайони, багато з яких виникли на місці колишніх сіл або хуторів. Їхні назви зберегли історичну або топографічну пам’ять: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Смоківка, Корбутівка, Смолянка, Левківка, Поруб, Мальованка та інші.

Найдавніша частина Житомира – це території, що колись формували середньовічне ядро міста: Замкова гора, Охрімова Гора, Петровська Гора та Поділ. У ХІХ столітті місто почало активно розростатися в усіх напрямках, зокрема на північ, схід і південь, поглинаючи навколишні поселення. Серед них – Рудня, Гончарна Слобода та Російська Слобідка, які поступово стали частинами міської території.

До кінця ХІХ століття Житомир уже мав чітко окреслене "Старе місто", оточене колишніми передмістями, що згодом стали його невід’ємною частиною.

У 1930–1970-х роках, у процесі активної урбанізації, межі Житомира значно розширилися. До складу міста були включені численні приміські населені пункти. Зокрема, до західних околиць приєдналися Корбутівка, Стара Рудня та Богунія (разом із хутором Шевченка), а до східних – Друга Смолянка та Мар’янівка.

Радянська містобудівна політика передбачала створення нових мікрорайонів – житлових масивів із соціальною інфраструктурою та промисловими вузлами. Так виникли Східний мікрорайон, Східний промвузол, Північний промвузол, мікрорайон ЗІЛ, Хмільники, БОС тощо.