Відео дня
Блог | Москва ховає свої проблеми в економіці. Путін блефує, що в нього усе гаразд
Російська економічна система тримається виключно на жорсткому ручному управлінні. Це свідчить про глибокий структурний розлад. Реальний сектор економіки Росії переживає один із найглибших кризових етапів. Він характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та прогресуючою нестабільністю. Фінансова система РФ функціонує у режимі "керованого хаосу". Приховування реалій стало складовою державної політики. Центробанк Росії фактично відмовився від міжнародно прийнятих стандартів відкритості. З 2027 року банки публікуватимуть лише узагальнені дані про власників. Близько третини російських підприємців прогнозують закриття бізнесу протягом наступних пів року. Банки відмовляють 90% клієнтів у споживчих кредитах. Водночас прибутковість ломбардів зросла на 54% за рік, що спричинено проблемами у банківському секторі.
Доходи Росії від продажу енергоресурсів у 2026 році ймовірно становитимуть лише 22% усіх надходжень до бюджету проти колишніх 40-50%. Бюджет РФ фактично став воєнним. Більше 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. За перші дев'ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів. Це складає 44% усіх федеральних податкових надходжень. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю. Звідти надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.
Резервний фонд РФ скоротився приблизно до 50 млрд дол. Це вдвічі менше порівняно з початком війни і може бути вичерпано протягом 2026 року. Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. Через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини. Потім президент США Д.Трамп заявив, що прем’єр-міністр Індії Моді погодився взагалі не купувати російську нафту. Трамп вважає, що Індія відновить закупівлі венесуельської нафти. Це означає заміну російського імпорту, на який Індія спирається як третій найбільший імпортер нафти у світі. Таким чином, США зменшують залежність ключових азійських ринків від російської сировини. Створюють конкурентний тиск на російську нафту Urals. Перерозподіляють енергетичні потоки на користь альтернативних постачальників.
Окремо Трамп запросив Китай долучитися до цієї схеми. Він заявив, що "Китай вітається і укладе чудову угоду щодо нафти". Хоча деталей не було озвучено, сигнал чіткий. Пекіну пропонують альтернативу російській нафті. В перспективі це може підірвати ключовий канал валютних надходжень Кремля. На тлі таких заяв та сигналів про деескалацію між США та Іраном ціни на нафту обвалилися майже на 5%. Маємо найрізкіше одноденне падіння за пів року. Brent знизився до приблизно $66 за барель. WTI до приблизно $62 за барель. Ринок зреагував зняттям "геополітичної премії", що ще більше вдарило по доходах експортерів.
Для Росії наслідки критичні. Понад 40% доходів бюджету РФ формуються за рахунок експорту нафти й газу. Падіння цін зменшує маржу. Венесуельська нафта витісняє російські обсяги з Індії. Згодом можливо і з Китаю. В умовах глобального надлишку пропозиції та відновлення венесуельського видобутку доходи Кремля можуть критично скорочуватися. Це десятки мільярдів доларів щороку, що безпосередньо ускладнює фінансування воєнних операцій.
Вийшов прогноз російського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, що близький до уряду РФ. В найближчі три роки реальні зарплати зростатимуть тільки на 1%. У 2023-2024 рр. реальні зарплати зросли на 8,2% і 9,7%. Але в 2025 році почалося гальмування. Ситуація в російській економіці погіршується, тому нарощувати зарплати колишніми темпами неможливо. Зростання сповільнюється, прибутки компаній падають, інвестиції перестали зростати. Рентабельність у більшості галузей опустилася нижче ставок за кредитами. В цілому в економіці Росії стагнація, навіть стагфляція. Періодичне підвищення зарплат добігає кінця. Все більше підприємств не зможуть забезпечити її зростання. У складі ВВП оплата праці практично витіснила інші компоненти доходів. Перш за все, валовий прибуток.
У Росії також рекордне падіння видачі кредитів готівкою. У 2025 році був мінімум за шість останніх років. За 2025 рік видали 18,23 млн. таких позик на 3,37 трлн. рублів. Це на 40% менше за кількістю і на 41% за обсягом у порівнянні з 2024 роком. Скорочення кількості кредитів готівкою в Росії є сигналом серйозних проблем в економіці. Маємо симптом глибших процесів, а не окреме явище. За цим скороченням стоять високі відсоткові ставки. Центральний банк РФ проводить жорстку монетарну політику. Кредити стають надто дорогими, попит різко падає. Обслуговування старих боргів ускладняється. В цілому, це ознака інфляційного тиску і нестабільності, а не здорової економіки. У російських реаліях споживчі кредити готівкою часто замінюють реальне зростання доходів. Вони використовуються для покриття базових витрат, а не лише покупок. Коли їх стає менше, це майже завжди означає стрес у фінансовій системі або серед населення. Загалом, скорочення кредитів готівкою в Росії відображає падіння платоспроможності населення. Свідчить про проблеми банківського сектору, а також є маркером структурних проблем економіки.
При цьому податкові органи РФ вимагають від бізнесу доплатити податки за періоди більше трьох років тому. Експерти пов'язують цей тренд зі зростаючими проблемами дефіциту російського бюджету. Тиск на бізнес посилюється в міру наростання проблем російського бюджету. У 2025 році він був зведений з дефіцитом у 5,7 трлн. рублів. Це стало рекордним з часів пандемії. Цього року уряд РФ планував зменшити "дірку" в казні до 3,8 трлн. рублів. Але не судилося. Уряд зіткнувся з обвальним падінням нафтогазових прибутків. Ціни на нафту Urals в січні 2026 року опустилися до $35-37 за барель замість $59, закладених в бюджет. В результаті російська скарбниця в першому місяці 2026 року отримала лише 415 млрд. рублів податків з нафти і газу. Це стало мінімумом з 2020 року. Санкції, хоча і поступово, призводять до накопичення фіскальних проблем. Вони ускладнюють підтримку бюджетної стійкості. При збереженні поточних цін на нафту і курсу рубля бюджет може недоотримати близько 3 трлн. рублів нафтогазових доходів.
Російський бізнес ще не встиг звикнути до суттєвого підвищення податку на додану вартість. Але уряд РФ вже обговорює запровадження нових податків і підвищення вже існуючих. Влада прагне врятувати федеральний бюджет від падіння нафтогазових доходів. Таке падіння на початку 2026 року різко прискорилося. Тому міністерство фінансів підготувало проєкт указу про запровадження експортного мита на алмази. Міністерство природних ресурсів і екології різко підняло збори з бізнесу за вплив на довкілля. У металургії у 2026-2030 роках ці збори збільшаться у 9-20 разів. У сфері видобутку золота у 15-25 разів, у нафтогазовому секторі – у 5 разів.
В цей же час міністерство фінансів РФ запропонувало Путіну легалізувати онлайн-казино та забирати у них 30% виручки у вигляді податку. В результаті федеральний бюджет має отримати близько 100 млрд. рублів. Міністерство фінансів також опрацьовує ідею запровадження нового податку на імпорт великих партій непродовольчих товарів. Очікується, що держава продовжуватиме підвищувати податки на населення та бізнес. Звісно, якщо не виправиться ситуація з цінами на російську нафту. Нині сира нафта сорту Urals продається на експорт по $35-37 за барель. Окремі партії для індійських нафтопереробних заводів йшли по $22-25.
Таким чином, економіка Росії знаходиться в стадії вихолощення і передкризовій ситуації. Це значить, що Москва має бути дуже зацікавлена у переговорному процесі. Кремль робить вигляд, що його треба вмовляти для досягнення миру. Але насправді Путін блефує. Якщо він не піде на мир, то Москву очікує дуже складний 2026 рік та ще гірший буде 2027. Росія може економічно просто не встояти. Якщо крім Індії, ще й Китай відмовиться від російської нафти, це означатиме крах російської економіки. І це треба враховувати під час переговорів в Абу-Дабі.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...