Показали Львів на початку 40-х: архівні фото

Львів – одне з найстаріших міст України, відоме своєю унікальною архітектурою, яка поєднує готику, бароко та сецесію. Його історичний центр внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Львів також славиться своєю багатою культурною спадщиною, будучи протягом століть важливим центром для української, польської та єврейської культур.

Відео дня

Проте, у першій половині 1940-х років місто Лева пережило один із найскладніших та найтрагічніших періодів своєї історії, який назавжди змінив його обличчя та долю мешканців. Нові архівні фотографії, оприлюднені в мережі, проливають світло на те, яким був Львів під час військових конфліктів та окупації. Ці рідкісні кадри фіксують атмосферу життя міста на зламі бурхливих історичних подій.

Львів на початку 1940-х

Оприлюднені архівні фотографії відтворюють драматичні події та обличчя Львова у період радянської та нацистської окупацій.

Архівні світлини, оприлюднені спільнотою "Старий Львів - Old Lviv", показують місто на початку 1940-х років, коли воно опинилося у вирі Другої світової війни. Наприклад, одна з фотографій 1941 року фіксує поруйновані будинки на початку вулиці Дорошенка, що є свідченням інтенсивних бойових дій. Інший знімок, датований 1942 роком, зображує площу Митну в період німецької окупації.

Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, Львів восени 1939 року мав увійти до складу СРСР. Після нетривалої облоги Вермахтом, 22 вересня 1939 року польське командування здало місто Червоній армії. Враження львів'ян від зустрічі з радянськими "визволителями" були вкрай гнітючими через їхній зовнішній вигляд та поведінку. Невдовзі, у жовтні 1939 року, радянська влада організувала опереткові Народні Збори у приміщенні Оперного театру, де було проголошено "возз'єднання" західноукраїнських земель із УРСР. З цього моменту розпочалася хвиля масових репресій та депортацій українського і польського населення до Сибіру.

22 червня 1941 року, з початком німецько-радянської війни, війська НКВС, не маючи змоги евакуювати в'язнів, здійснили винищення тисяч українців та поляків, переважно інтелігенції, у львівських тюрмах, включаючи "Бригідки" та тюрму на Лонцького. 30 червня 1941 року до міста увійшла німецька армія, а також батальйон "Нахтігаль", укомплектований українськими націоналістами.

Того ж дня, 30 червня 1941 року, на площі Ринок Українські Національні Збори без дозволу німців проголосили Акт відновлення Української Держави. Цей крок викликав репресії з боку німецької влади: Степана Бандеру було ув'язнено в концтаборі Заксенгаузен. Німецька адміністрація відразу ж відзначилася єврейським погромом та вбивством львівських професорів 3-4 липня 1941 року. Згодом Львів став адміністративним центром німецького дистрикту Галичина, на території міста були створені концентраційні табори, зокрема Шталаг-328 на Цитаделі та Янівський концтабір.

У відповідь на окупаційний режим, у 1943 році Роман Шухевич, який перейшов у підпілля, організував перехід українських націоналістів до поліських лісів на Рівенщину, що сприяло розширенню структури Української Повстанської Армії (УПА). Трагічною сторінкою історії стало винищення львівського гетто німцями у 1943 році, після чого місто втратило своє єврейське населення.

Влітку 1944 року, на тлі наступу Червоної армії, польська підпільна Армія Крайова розпочала операцію "Буря", намагаючись взяти Львів до приходу радянських військ. 27 липня 1944 року Червона армія повністю зайняла Львів. Після взяття міста радянське командування, запросивши керівників Армії Крайової на переговори, заарештувало їх, що ознаменувало початок нового окупаційного режиму. У відповідь на це УПА розпочала підготовку до подальшої війни вже проти радянської влади.

OBOZ.UA пропонує також переглянути ще низку світлин зі Старого Львова у період Другої світової війни.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.