УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Буджерак: щоб Юлю вдарили - не вірю!

Буджерак: щоб Юлю вдарили - не вірю!

Фото з сайту Верховної Ради

Відео дня

Заступник голови парламентського комітету з боротьби з оргзлочинністю і корупцією Олександр Буджерак - один із давніх, так званих ідейні "бютівців. Піти з партії, яку сам же створював, його змусила політика постійних провокацій, яка практикувалася керівництвом "Батьківщини", розповів нам Олександр Олександрович. Саме провокацією, і ні чим іншим, є звинувачення у бік влади у побитті ув'язненої Тимошенко - упевнений він. Детальніше про це - в ексклюзивному інтерв'ю "Обозревателю".

- Що ви думаєте з приводу ситуації, що склався у в'язниці навколо колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко? Її били або не били під час перевезення до лікарні, як вам здається?

- Я не вірю, щоб здорові мужики побили таку витончену, красиву жінку. Чому не вірю? Там кругом відеокамери. Весь світ говорить про те, де вона знаходиться, і чого вона там сидить. І що, махнувши на все це рукою, її побили? Ну, не вірю! Хоча в наш час все може бути.

Кажуть, що у неї синці на руках. Безумовно, якщо вона не підкоряється, вони могли силою її взяти за ручки і привести, куди потрібно. Синці на руках залишаться? Залишаться однозначно! А як інакше? Чи не вони винні - ті, хто службу несе в колонії, що суд її засудив.

- А якщо вона почала дряпатися, кусатися, викрикувати образи? Хіба не могли вдарити у відповідь?

- Знаєте, я все життя міліцейські погони проносив. Але як би хто не кусався, я жодного затриманого пальцем не зачепив. А затримувати доводилося різних типів, включаючи вбивць. Я не знаю, навіщо її бити. Якщо дряпається - це ж не мужик в 150 кілограмів. Акуратненько взяли, і повели. Звичайно, синці можуть залишитися. Але щоб в живіт били ... Я впевнений - це чистої води провокація!

Дивіться, ще не встигли у нас розібратися, а за кордоном вже кажуть, що її побили. Тобто там теж все куплено. Не всі, але окремі трибуни куплені. Варто подзвонити, і вони вже підіймають шум. І я не сумніваюся, що за гроші.

Але найголовніше - мені за державу прикро. Яку ганьблять. За це треба і нардепів карати - які самі толком не знають, але розповідають, що її побили. Не розібралися, а президента, влада звинувачують. Так робити не можна. Нехай розслідують спочатку. Якщо підтвердиться, тоді цих тюремників потрібно строго покарати. Але я абсолютно впевнений - буквально на 100%, що ніхто її не вдарив.

- А як пояснити заяву Карпачової?

- А що, Карпачова була присутня, коли Тимошенко били? Карпачова зі злості це зробила - через те, що ми її не переобрали. Чого ти лізеш зі своїми заявами про синці? Ну, скажи, що зі слів Юлії Володимирівни є синці. Є прокуратура, і я впевнений, що вона нічого фальсифікувати не буде. Тому що генпрокурор думає про своє майбутнє. Всі розуміють, що влада - не вічна. І президент не вічний - якщо хтось говорить, що правоохоронці служать президенту.

Треба, щоб був порядок. Розслідували, довели, - тоді можна говорити. Але коли ми маємо тільки плітки, але звинувачення на адресу влади вже розтрубили на всю Європу, Америку та Азію, - хто ж нас поважати буде? Хто з нами буде спілкуватися?! Що це за опозиція, яка радіє, коли у влади щось не виходить? Ми, політики, самі свій народ підводимо.

- Але якщо все ж виявиться, що інформація про побиття - правда?

- Тоді треба реагувати відповідним чином. Але спочатку довести потрібно! Не можна про це говорити тільки по одній заяві Юлії Володимирівни. Адже зрозуміло ж, що мета її та її соратників - довести, що вона незаконно сидить. Тільки як бути з представленими в суді проти неї доказами?

- А що, думаєте, Юлія Володимирівна могла б свідомо піти на таку фальсифікацію - заявляючи, що її побили, що у неї гематома на животі, коли нічого подібного немає?

- Знаєте, я там не був. Але я впевнений, що не били. Це моя особиста думка. Звичайно, з точки зору закону я не можу тут міркувати, били її або не били - для цього потрібні факти. Але я як практик кажу - це дуже малоймовірно. Ось ми з вами сидимо за столом ( інтерв'ю записувалося в кулуарах Верховної Ради. - Авт. ). Поряд стоять телевізійники з камерами. Як якось з нас буде когось іншого бити в їх присутності? А за нею там кругом відеокамери, і всі знають це. Хто ж підніме руку в такій ситуації? Потрібно бути взагалі безмозким.

- Можливо, хтось свідомо здійснив таким чином провокацію проти президента - побивши Тимошенко?

- Хто, тюремна охорона?!

- А якщо по команді з Банкової - від когось із глибоко окопалися високопоставлених "доброзичливців" Віктора Федоровича?

- Та ні, ця версія відпадає.

- Який вихід із ситуації? Адже фактично політична криза в країні почався ...

- Кризи немає ніякого. Але по інтересам держави ця ситуація, безумовно, б'є. Трибуну заблокували - робота вищого законодавчого органу зупинилася. А в Харків опозиційні депутати їздять за чий рахунок, як ви думаєте - за свій? Сумнівно. І ніхто про це не говорить. Я збираюся зайнятися даним питанням грунтовно, готую депутатський запит. Майже вся фракція "БЮТ-Батьківщина" у Качанівську колонію курсує протягом уже декількох місяців - хто за це платить? До цього вони з ранку до ночі сиділи в судах, отримуючи державну зарплату. Не розумію, чому мовчить спікер Володимир Литвин. Він вже давно мав доручити розібратися, на що витрачаються гроші платників податків. Може, ці гроші, що вони проїздили, краще дати пенсіонерам, лікарням, ветеранам? Чому це вони повинні кататися в Харків у своїх особистих справах за казенний рахунок?!

- Так як же залагодити ситуацію?

- Тут тільки один спосіб. У нас є прокуратура, слідчі органи, і їм потрібно довіряти. Якщо побили, ніхто не буде фальсифікувати - я впевнений у цьому. Тому що це приховати неможливо.

- Чому ж неможливо? Якщо все в одних руках - і записи, і слідство ...

- Ну, за такою логікою взагалі нікому не можна довіряти. Це анархія тоді.

З цим скандалом виходить ситуація, коли, образно кажучи, ще курка яйце не знесла, а вже стоїть черга, щоб це яйце забрати. Ніяких фактів немає, а вже сурмлять. Це провокація чистісінької води. Я знаю, про що говорю. Коли я був у БЮТ, вони мене просили, щоб я, посивілий чоловік, вніс вибухова речовина до Верховної Ради. Я, природно, відмовився. Як колишній афганець я надто добре знаю, що таке вибухова речовина. Потім ще одного депутата вмовляли. Той теж відмовився.

- А хто просив?

- Були люди. Все робилося під командою Турчинова. Я, власне, звідти тому й пішов, що вже не міг далі ці провокації терпіти. Вони свою лінію продовжують.

- Якщо це провокація - то навіщо вона? Яка її мета?

- Щоб показати всьому світу, що відбувається з Тимошенко. І щоб весь світ більше кричав, щоб її звільнили. Але ніхто її не звільнить, міжнародний суд в тому числі, якщо є докази провини. Поки наші суди не звільнять, не звільнить ніхто. Так поводитися не можна. Виходить, що через одну людину страждає весь народ.

- Ви так сміливо критикуєте колишніх соратників. А що, якщо вони знову прийдуть до влади?

- Я не критикую їх. Я об'єктивно кажу. Чого мені боятися? Я був в опозиції, в дуже жорсткій опозиції до президента Леоніда Кучми. Але я не боявся, і проти мене нічого не могли зробити. Просто в опозиції треба бути ідеально чистим. А якщо у тебе "рильце в пушку", перебувати в опозиції не можна. Тому що рано чи пізно сядеш. Як говоритися, крок вліво, крок вправо - розстріл. Але якщо на мене нічого немає, то нічого вони мені не зроблять.

- Можуть справу сфальсифікувати.

- За відсутності фактів не вийде. Я юрист з великим стажем, оперативний начальник в минулому. Якщо ти нікуди не вліз, то нічого і не сфальсифікують.

- У 1937 році примудрялися.

- 1937 рік - тоді навіть не фальсифікували. Тоді просто розстрілювали. Зараз є суди, і подібне не можливо.

- Коли ви прийшли до думки, що ця команда, в якій ви працювали, гніт не ту лінію?

- Зауважу, що керував я найбільшою в Україні обласною партійною організацією "Батьківщини" - 33 тисячі членів партії. Так от, я на засіданнях фракції, на інших зборах неодноразово говорив: Юлія Володимирівна, ви перетворили партію в КДБ!

Там весь час хтось на когось стукав, і зараз це триває. Ось візьмемо скандал із Забзалюком - це ж чиста фальсифікація і провокація. Ніяких грошей Ігор Рибаков за перехід у фракцію не давав. Мені ні копійки не дали, я сам в "Реформи заради майбутнього" прийшов. Більшість нинішніх членів "Батьківщини" приблизно того ж думки про те, що відбувається, що і я. Але у багатьох ще є надія потрапити в список. Тому вони ще кричать під партійну дуду.

Так, зауважте - в групі Рибакова 11 колишніх голів обласних організацій "Батьківщини". Це люди, які створювали партію з самого початку. По крихтах, переконуючи людей. І не заробили ні копійки. Це вже потім у нас з'явилися всякі мільйонери Губські, які почали гребти під себе. Ми пішли звідти, бо побачили, що там коїться.

- Юлія Тимошенко переродилася?

- Вона погано розбиралася в людях. Довіряла оточенню, понабирала в команду бізнесменів, банкірів. Які думали не про державу, а лише про власні інтереси. І зараз вони спокійно пішли.

Кажуть, переслідують зараз опозицію, міністра колишнього посадили. Та правильно вони його посадили. Тому що ці хлопці брали хабарі. Частина зібраного собі залишали, частина здавали Турчинову. А Турчинов нібито для Юлі збирав - на вибори. Ось Михайло Поживанов Держрезервом керував. Отримав політпритулок за кордоном. Але яке для нього політпритулок може бути? Я йому в очі говорив: Міша, та ти ж крав по-чорному! У нашій області його контора на 3 мільйони гривень бізнесмена "кинула". Те ж стосується й інших отримали притулок високих чиновників.

- Спочатку ви ж вірили в Тимошенко?

- Вірив, звичайно. Поважав її. Зараз немає - як керівника. Тому що не народ з його інтересами їй потрібен, а тільки влада.

- Коли ви це зрозуміли?

- Я це зрозумів ще років п'ять тому. Коли я йшов, вона тоді нікого не приймала. Але зі мною двічі по півтори години розмовляла. Я їй сказав на прощання: Юлія Володимирівна, за радянської влади до нас в область приїжджали комісії з Москви, з Києва, одягали гумові чоботи, халат поверх костюма, і йшли на ферму. А ви прилетіли на літаку в Хмельницький, півгодини ручкою помахали, і полетіли ...