У 2026–2028 роках, напередодні запланованого розширення механізму транскордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM), може суттєво зрости ризик падіння попиту на сталь у нижніх ланках ланцюга постачань, вважають учасники галузевої дискусії, що відбулася в Мілані за участі Eurometal та Assofermet.

Відео дня

У ході обговорення наголошувалося, що поточні витрати, пов’язані з CBAM, системно недооцінюються по всьому ланцюгу постачань. Щорічні націнки в межах механізму вже фактично стимулюють імпорт готових сталевих похідних виробів, тоді як повноцінне поширення CBAM на продукцію нижчого рівня очікується лише з 2028 року.

Президент Польського союзу дистриб’юторів сталі Пйотр Сікорський зауважив, що до моменту розширення механізму на похідні продукти націнки на первинну сталь діятимуть уже третій рік поспіль, що зберігатиме конкурентні переваги імпорту готової продукції.

Президент Assofermet Чінція Веццозі, коментуючи ситуацію, зазначила, що CBAM, який задумувався як інструмент відновлення конкурентного балансу, ризикує перетворитися на структурний тягар для секторів дистрибуції та переробки.

Українським посадовцям не вдалось досягти домовлености про відтермінування СВАМ для України. Українські експерти зазначають, що в умовах повномасштабної війни механізм створює для української промисловості фінансові та технічні бар’єри, тоді як підприємства працюють на межі можливостей, відновлюючи зруйновані потужності та логістичні ланцюги. На їхню думку, застосування CBAM без перехідних рішень вже має руйнівний вплив на експортно орієнтовані галузі.

У зв’язку з цим галузеві експерти наполягають, що для України мають бути передбачені особливі умови впровадження CBAM, зокрема відтермінування його повноцінного застосування до завершення війни та стабілізації економіки. Це розглядається як необхідна передумова для збереження промислового потенціалу країни та її подальшої інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.