Чи "вивертатимуть кишені" українців: які дані потраплять у майбутній реєстр рахунків і сейфів

Приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) передбачає створення єдиного державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів. Втім, це не означає, що держава "вивертатиме кишені" українців, адже даних про конкретні суми в такому реєстрі не буде.

Оновлення норм передбачає законопроєкт № 14327-д, який готується до розгляду у Верховній Раді в першому читанні. Як пояснив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов, у реєстрі має міститися лише базова інформація:

• номер рахунку у форматі IBAN;
• назва банку;
• дані власника рахунку.

Інформація про залишки коштів до нього не включатиметься. Також не будуть "записуватись" дані про рух грошей або вміст сейфів.

"Тут дуже важливо не перебільшувати й не лякати людей тим, чого насправді немає. Реєстр рахунків не "вивертає кишені", демонструючи скільки грошей є на рахунку, звідки вони надійшли чи куди були переказані. Так само реєстр сейфів не міститиме інформації про те, що саме людина зберігає у сейфі – чи то колекцію старовинних монет, чи готівку", – пояснив Мемедов.

Зміни, втім, зачеплять і фінансовий моніторинг. Однак, як запевняє банкір, правила не стануть жорсткішими, а головна потенційна зміна полягає в переході до точнішої, технологічнішої та більш ризик-орієнтованої моделі.

"Фінансовий моніторинг не стане страшнішим. Його завдання – точніше виявляти ризикові операції. Банк не перетворюється на цербера і не має бути надто прискіпливим до кожного побутового платежу. Увагу можуть привернути не звичайні покупки, сплата комунальних рахунків чи перекази родичам, а операції, які вибиваються зі звичної поведінки клієнта: масові надходження на особисту картку, швидкий транзит коштів, використання особистого рахунку як бізнес-рахунку або платежі без зрозумілого економічного пояснення", – пояснив спеціаліст.

Він вважає, що для більшості громадян, які користуються рахунками законно і за призначенням, нові правила не мають стати проблемою. Натомість тим, хто використовує особисті рахунки для сумнівних схем, транзиту коштів або прихованої підприємницької діяльності, варто бути готовими до більшої уваги банків.

Загалом законопроєкт покликаний наблизити українське банківське і фінансове законодавство до європейських вимог. Для громадян це потенційно означатиме зручніші платежі в євро, а для бізнесу – швидші розрахунки з європейськими партнерами.

Зокрема, голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний анонсував, що SEPA дозволить суттєво здешевити міжнародні перекази для громадян та бізнесу. У деяких країнах після запуску системи комісії впали з десятків євро до нуля:

Наприклад, представники  повідомили, що за вісім місяців після запуску системи:

• в Чорногорії комісія за перекази до 200 євро знизилася з 74 євро до нуля, а для платежів до 20 тис. євро – зі 199 євро до нуля;
• у Молдові базова мінімальна вартість одного переказу в євро за п’ять місяців після приєднання до системи скоротилася з 20 до 1,26 євро.

За оцінками Міністерства фінансів, щорічна економія на міжнародних переказах після приєднання України до SEPA становитиме 70-100 млн євро. Йдеться насамперед про компанії, які регулярно продають товари та послуги до країн ЄС.

Як повідомляв OBOZ.UA, а Україні запроваджуються нові обмеження на грошові перекази без підтверджувальних документів. Вони зачеплять не всіх, а лише частину підприємців: новостворених і неактивних фізосіб-підприємців (ФОП) і юридичних осіб. 

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!