Відео дня
Україну готують до вступу в зону європлатежів: що буде з реєстром рахунків та чи замінять гривню
У 2026 році українські банки можуть почати активніше впроваджувати європейські фінансові правила. Йдеться насамперед про підготовку до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це не означатиме переходу країни на євровалюту – йдеться суто про банківські платежі. Також очікується створення реєстру рахунків і сейфів фізосіб та зміну підходів до фінансового моніторингу.
Відповідні норми передбачає законопроєкт № 14327, внесений до Верховної Ради 23 грудня 2025 року. Документ має привести українське законодавство у відповідність до стандартів ЄС і вимог Європейської платіжної ради. Втім, документ ще перебуває на розгляді і може зазнати змін. Про основні положення поточного варіанту документу OBOZ.UA розповів віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов.
Що зміниться у разі прийняття "закону про SEPA"
Зона SEPA передбачає єдині підходи до банківських платежів у євро. Зокрема, у ній повністю ліквідовано різницю між внутрішніми та зовнішніми операціями в євровалюті. В основному це стосується звичайних банківських переказів та використання платіжних продуктів на смартпристроях. Систему було створено ще в 2007 році після відповідного рішення Європарламенту.
Перекази в євро можуть стати швидшими і дешевшими
Після повноцінного приєднання до SEPA платежі в євро між Україною та країнами ЄС проводитимуться за єдиними стандартами. Тож, для українців-фізосіб і вітчизняного бізнесу:
- міжнародні перекази в євро можуть подешевшати за рахунок зменшення комісій;
- час проведення операцій скоротиться з одного-двох банківських днів до кількох годин (в окремих випадках майже миттєво);
- українським компаніям буде простіше працювати з європейськими партнерами – гроші надходитимуть швидше.
З’явиться єдиний реєстр банківських рахунків і сейфів
Той самий законопроєкт передбачає створення державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Адмініструвати його планують через Міністерство фінансів.
У реєстрі не буде інформації про залишки коштів або рух грошей. Передбачено зберігання базових даних – IBAN, назва банку, ПІБ власника рахунку.
Щодо сейфів, то фіксувати планується лише факт користування (хто, в якому банку і на який термін). Передачі чи зберігання даних про вміст сейфів не передбачено.
Для звичайних клієнтів правила користування рахунками та сейфами не змінюються. Однак держава отримає структуровану систему обліку – подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС.
Запровадять нові підходи до фінмоніторингу
Законопроєкт не запроваджує нових масових лімітів для громадян і не змінює чинний ліміт обов’язкового фінмоніторингу (400 тис. грн). Однак він може суттєво змінити механіку перевірок і швидкість доступу до даних.
Так, після створення єдиного реєстру банківських рахунків органи фінмоніторингу зможуть швидше встановити, в яких банках особа має рахунки. Тобто зменшиться час на запити між установами, а перевірки підозрілих операцій можуть проводитися оперативніше.
Фінансовий моніторинг переказів у євро буде здійснюватися за європейськими стандартами. Це передбачає уніфіковані формати даних, сумісність із платіжними системами ЄС, а також стандартизовані вимоги до ідентифікації клієнтів.
Загалом фінмоніторинг і надалі буде базуватися не лише на сумі операції, а на аналізі поведінки клієнта. Після гармонізації з нормами ЄС банки більше покладатимуться на автоматичні алгоритми ризик-аналізу, перевірки зможуть запускатися через нетипову фінансову поведінку, а не лише через великі суми.
"Якщо пояснювати простими словами, фінмоніторинг стає "розумнішим", а не жорсткішим. Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для більшості людей та бізнесу нічого не зміниться: звичайні платежі, як і раніше, проходитимуть без затримок", – пояснив Мамедов.
Крім того, компанії уразі зміни законодавства зобов’яжуть уважніше ставитися до розкриття інформації про кінцевих власників. Законопроєкт посилює відповідальність за подання неповних або недостовірних даних. У результаті банки матимуть чіткішу картину структури бізнесу своїх клієнтів. Очікується, що це зменшить ризики у фінансовій системі.
Україна не переходитиме на євро
Як уже пояснював Мамедов, про відмову від гривні та перехід на євровалюту в законопроєкті взагалі не йдеться. А скуповувати валюту, сподіваючись запастись нею перед змінами, не варто.
"Точно не йдеться про відмову від гривні. Отже, громадянам не варто нервуватися, скуповуючи євро", – пояснив банкір.
Також не очікують відмови України від гривні заради євро й аналітики "Мінфіну", які пояснювали: у такому разі країна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше НБУ дозволив відстежувати банківські платежі. Скористатися новим сервісом можуть як відправники, так і отримувачі коштів.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!