Суд конфіскував у фірми Шапрана один із ключових активів підсанкційного "Юніграна": опубліковано рішення

Господарський суд Києва передав у дохід держави спецдозвіл на користування надрами Коростенського родовища на Житомирщині. Це один із ключових активів підсанкційної бізнес-імперії Ігоря Наумця "Юнігран", яку взяв під контроль броварський бізнесмен та ексдепутат Сергій Шапран.
Про це йдеться у тексті рішення, опублікованого в судовому реєстрі. "Стягнути в дохід держави України спеціальний дозвіл на користування надрами № 634 від 16.09.1996 (Коростенське (Стремигородське) родовище) (права на користування надрами, наданими спеціальним дозволом), надрокористувачем за яким на момент постанови рішення у відповідності до відомостей Державної геології та надр України зареєстровано ТОВ "Коростенська видобувна компанія", – йдеться в тексті рішення.
Як зазначали у своєму розслідуванні журналісти проєкту "Схеми", раніше цей спецдозвіл належав групі компаній "Юнігран" підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця. Журналісти, зокрема, встановили, що бізнес Наумця в Україні вартістю 1 млрд грн, незважаючи на санкції РНБО та арешт, у 2024 році перейшов до нового власника в обхід держави. Як з'ясували "Схеми", новим власником цих активів став броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов'язаний із колишнім прокурором Києва, а нині головою Одеської ОДА Олегом Кіпером.
Спецдозвіл спочатку був "записаний" на фірму "Коростенський кар'єр", яку пов'язують з Наумцем та групою компаній "Юнігран". У квітні 2024 року актив було продано за 1 млн грн компанії "Новел Пром". А вже у жовтні 2024 року "Новел Пром" перепродав за 2 млн грн права "Коростенської видобувної компанії", кінцевим бенефіціаром якого ЗМІ називають Сергія Шапрана.
Ще у вересні 2024 року кіпрська компанія "І.ЕС. Майнінг Компані Лімітед" як акціонер "Коростенського кар'єру" звернулася до Господарського суду Києва з вимогою визнати продаж спецдозволу недійсним. Позивачі заявляли, що угода з "Новел Пром" була укладена без згоди акціонерів, адже вони не могли розпоряджатися майном через санкції, накладені РНБО на Ігоря Наумця та Олену Калпу як кінцевих бенефіціарів активу. Крім того, стверджувалося, що "якби дозвіл на користування надрами родовища надавався Держгеонадрами, то лише початкова ціна аукціону становила б 32 млн грн".
Під час судових розглядів справи представники Служби безпеки України (СБУ), Офісу генпрокурора (ОГП) та Міністерство юстиції визнавали, що передача спецдозволу відбулася з порушеннями санкцій. Представники СБУ також просили суд визнати угоди купівлі-продажу недійсними і надалі стягнути на користь держави саме спецдозвіл та 3 млн грн від його продажу та перепродажу.
По суті, тепер, у березні 2025 року, суддя Роман Бойко відмовив позивачу – кіпрській фірмі. Натомість він ухвалив рішення конфіскувати права на видобуток корисних копалин та згадані 3 млн грн у дохід держави.
Це вже не перше судове рішення, яке відновлює справедливість у справі "Юніграна". Так, раніше Печерський районний суд Києва передав до управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) такі активи підсанкційної бізнес-імперії:
- корпоративні права ТОВ "Юні Сервіс", ТОВ "Коростенська добувна компанія", ТОВ "Малинська добувна компанія", ТОВ "Юні Люкс", ТОВ "Юні Стоун Плент";
- понад 130 одиниць спеціальної автомобільної техніки;
- земельні ділянки;
- об'єкти нерухомого майна;
- спеціальні дозволи використання надр.
Крім того, у рамках кримінального провадження, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу України, на активи групи компаній було накладено арешт.
Скандал із "Юніграном": як бізнес Наумця виводили з-під санкцій
У 2024 році українським ЗМІ стало відомо, як саме активи "Юніграна" вартістю не менше мільярда гривень замість націоналізації опинилися у приватній власності. Про це повідомлялося у гучному розслідуванні проєкту "Схеми".
Шапран, за даними медіа, загалом є власником понад 20 компаній, які займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій з нерухомістю. Крім того, бізнесмен обіймав посаду депутата Броварської міської ради та очолював місцевий осередок партії "За майбутнє". Діловим партнером Шапрана є Володимир Осіпов – одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.
Діяльність "Юніграна" потрапила до фокусу уваги силовиків на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Державне бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора порушило кримінальну справу стосовно "Юніграна" за низкою статей – від фінансування тероризму до ухилення від сплати податків. За даними журналістів, власник "Юніграна", бізнесмен Ігор Наумець, 2001 року отримав громадянство Росії, а 2014-го, після досягнення 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта він не має, але дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ "Госуслуги", а також виписки про власність в іноземних компаніях, де вказується його російське громадянство.
У травні 2023 року президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти Наумця, а також громадянки Великої Британії Олени Калпи, яка, за словами української влади, є непрямим власником "Юніграна". Також санкції зачепили три кіпрські компанії, пов'язані з "Юніграном". Через ці санкції Наумець, Калпа та кіпрські компанії втратили право використовувати та розпоряджатися своїми активами в Україні.
Але у 2024 році ситуація вийшла з-під контролю. Контроль за активами підсанкційного "Юніграна" отримав Шапран – щоб стати важливим тіньовим гравцем у сфері надрокористування. Для передачі підсанкційних активів Шапрану замість їхньої націоналізації, за даними розслідувачів, було використано мережу новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву "Юнігран".
Три з них і були передані АРМА у 2025 році. Загалом йшлося про 4 фірми: ТОВ "Юні Стоун Плент", ТОВ "Юні Сервіс", ТОВ "Юні Логістик" та ТОВ "Юні Люкс". Ці компанії, підконтрольні Шапрану та Осіпову, почали скуповувати активи та майно "Юніграна" за заниженими цінами. Так, були передані всі ключові активи – від офісів та заводів до автопарку та дрібного інвентарю.
Також Шапран та Осіпов, ймовірно, контролюють фірму "Новел Пром", яка намагалася переоформити на себе "юнігранівські" спецдозволи на видобуток копалин. А це один із найцінніших активів підсанкційної бізнес-імперії Наумця.
Наумець, який стверджує, що зараз живе у Великій Британії, заявив "Схемам", що нібито став жертвою рейдерства, спрямованого проти активів "Юніграна", і зазначив, що це "ймовірно, було сплановано" Шапраном, якого він звинуватив у "всіх цих кримінальних розглядах". Шапран – український мультимільйонер, власник Броварського алюмінієвого заводу під Києвом.
Наумець також показав журналістам уривок із угоди, яку, за його словами, підписав із Шапраном у вересні 2023 року. У документі йдеться про зобов'язання Шапрана допомогти Наумцю з юридичними проблемами в обмін на 50% у "Юніграні". У Шапрана заперечують, що той підписував угоду з Наумцем, обговорював таку угоду і брав участь нібито у рейдерському захопленні чи "будь-якій незаконній діяльності". "Шапран натякнув, що його підпис на документі, який показав Наумець, був підроблений, і закликав "Схеми" проаналізувати його. Порівняння з його підписом на кількох офіційних документах показало, що вони виглядають схожими", – йдеться у розслідуванні.
Тільки протягом 2024 року компанії, через які Шапран заволодів структурами "Юніграна", заробили понад 500 млн грн. Серед замовників фактично підсанкційної продукції цих компаній, зокрема, комунальні підприємства з Київської та Житомирської областей. Якби санкції справді працювали, ці кошти міг би отримати український держбюджет. Їх вистачило б на 20 тис. бронежилетів, 10 тис. дронів Mavic або 1,5 тисяч позашляховиків для Сил оборони.
Як повідомляв OBOZ.UA, після останніх судових рішень ЗМІ стало відомо, що Шапран штучно банкрутує "Юнігран". За словами самого підсанкційного Наумця, тільки в "Юніграні" заборгованість перед колективом понад 8 млн грн, а в інших компаніях цифра перевищує 10 млн грн.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!