УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Столичні судді допомагають Шапрану з "Юніграном" обходити мільярдні санкції: ЗМІ дізналися подробиці

6 хвилин
3,2 т.
Шапран та одіозні судді

Троє суддів Київського апеляційного суду – Тетяна Кагановська, Валерій Лашевич та Іван Рибак – системно приймають рішення на користь нових бенефіціарів підсанкційного "Юніграна", зокрема одіозного підприємця Сергія Шапрана, який прибрав до рук цю бізнес-імперію росіянина Ігоря Наумця. Усі згадані "служителі Феміди" працюють під керівництвом Ярослава Головачова і, як і він сам, неодноразово були причетні до сумнівних справ.

Відео дня

Про це йдеться у розслідуванні "СтопКор". Зазначається, що трійця суддів на початку лютого 2025 року зняла арешт, накладений у листопаді-2024 Печерським райсудом на частину майна "Юніграна" та всі рахунки компаній-"дублікатів", за допомогою яких Шапран заволодів підсанкційними активами. Це дозволяє новим власникам "Юніграну" обходити санкції та уникати націоналізації цінних родовищ загальною вартістю близько 1 млрд грн.

Рішення суду про арешт

Розслідувачі нагадують, що в кримінальній справі проти "Юніграна" вже було проведено 16 обшуків. Потім Печерський суд Києва наклав арешти на речові докази та суттєву частину активів усіх компаній з орбіти Шапрана та Наумця. Але адвокати фігурантів оскаржили рішення першої інстанції в апеляції та отримали вирок, на який чекали.

"У Київському апеляційному суді, очолюваному Ярославом Головачовим, на сьогоднішній день із понад десятка призначених судових засідань відбулося лише два. Одне з них – у понеділок, 3 лютого. Примітно, що обидва рази справу розглядало одне й те саме тріо суддів – Кагановська, Лашевич та Рибак. У першому випадку вони вивели з-під арешту ТОВ "Юні Стоун Плент", а в другому – зняли арешт із вилучених у Сергія Шапрана телефону, жорсткого диска та банківських карток. Озвучена суддями підстава – слідство нібито не надало ухвалу на легалізацію проведення обшуку", – зазначили журналісти.

Хто ухвалював апеляційні рішення у справі "Юніграна"

Як пояснив юрист, з АТ "Стратегічна адвокація" Олександр Білик, таке рішення може свідчити про системну проблему в правоохоронній діяльності. "Є ситуації, коли слідчі органи навмисно припускаються подібних "процесуальних помилок", які на перший погляд здаються суто технічними, але в перспективі дають суду формальну "шпарину" для скасування арешту або навіть закриття справи. Таким чином, ще на стадії слідства створюються передумови для ймовірного "зливу" справи через процесуальні огріхи, що є неприйнятним з точки зору принципів правосуддя та боротьби з економічною злочинністю", – зазначив Білик.

Журналісти наголошують, що Кагановська, Лашевич та Рибак вже відомі неоднозначними рішеннями щодо низки резонансних справ. Зокрема, стверджується, Рибак "за зачиненими дверима" ухвалив рішення, яке дозволило втекти за кордон підозрюваному бізнесменові Миколі Петренко, якого звинувачували у зриві постачання амуніції для ЗСУ на 1,7 млрд грн.

Суддя Рибак

Кагановська (раніше – Росік), за даними медіа, у 2024 році стала чи не рекордсменкою за кількістю поданих на неї заяв про порушення регламентів, норм, правил та суддівської етики. Журналісти також виявили у її декларації:

  • квартиру в елітному ЖК Парк-хол "Гіркий" у центрі Києва;
  • преміальний Lexus із автосалону;
  • особняк на узбережжі Середземного моря у Хорватії;
  • мільйони гривень готівкою.

"Але це ще не все. Виявилося, що суддя ще й фігурує в базі "Миротворець"... У 2017 році саме Росик відпустила з-під варти ексбійця "Беркута" Віталія Гончаренка, якого обвинувачують у більш ніж 30 замахах на вбивство під час розгону учасників Революції Гідності", – йдеться у розслідуванні.

Суддя Каганівська-Росік

Лашевич, за інформацією проекту Prosud, отримав найбільшу кількість справ, пов'язаних із арештом майна. Він також відпустив харківського "беркутівця" Бєлова, обвинуваченого у вбивстві мінімум трьох людей 18 лютого на Майдані під нічний домашній арешт і сприяв втечі іншого беркутівця, Дмитра Садовника, обвинуваченого у 39 вбивствах активістів на Майдані, відкладаючи засідання щодо зміни запобіжного заходу, стверджують розслідувачі.

Суддя Лашевич

Крім того, у січні-2025 у мережі опублікували фото, на якому журналісти підловили трійку суддів за "виконанням службових обов'язків". Всі перелічені "служителі Феміди", судячи з усього, вирішили подрімати прямо на роботі. При цьому судді одержують чималі зарплати:

  • згідно з декларацією-2023, Рибак отримував зарплату 265 тис. грн на місяць та 65 тис. грн пенсії;
  • Лашевич – 244 тис. грн на місяць та пенсію у 19 тис. грн;
  • Кагановська – найбідніша в цій трійці: всього 230 тис. грн на місяць і поки що ніякої пенсії.
Судді на роботі

Керівником трійці суддів є голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов, призначений на цю посаду у 2021 році за результатами таємного голосування суддів. До цього він із 2009 року обіймав посаду заступника голови Апеляційного суду міста Києва. "І всі ці роки інстанцію та самого Головачова переслідували гучні корупційні скандали", – заявляють журналісти.

Ярослав Головачов

Ще у 2015 році представники медіа виявили, що у Головачова та його родини є сім земельних ділянок у Київській області та стільки ж квартир у столиці. Дружина судді також задекларувала нежитлове приміщення у Києві та корпоративні права компанії "Ятрань" у розмірі 30% акцій.

Крім того, ЗМІ писали, що Головачов купив маєток на Кіпрі вартістю 4 млн євро. Ці дані згодом отримали офіційне підтвердження – за інформацією, наданою компанією Helios Real Estate Group, Ярослав В'ячеславович Головачов дійсно купив розкішну віллу з басейном на морському узбережжі Ларнаки. Угода була закрита у березні 2015 року.

Вілла, якою може володіти Головачов

Крім того, в компанії Helios Real Estate Group повідомили, що кожен покупець елітної нерухомості в їх агентстві отримує право на отримання кіпрського громадянства для всіх членів сім'ї. Таким чином, глава столичної апеляції цілком може виявитися громадянином Кіпру, роблять висновок журналісти.

Загалом судді Київської апеляції на чолі з Головачовим навіть потрапляли в поле зору компетентних антикорупційних органів. Зокрема, 29 листопада 2023 року прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) викрили чотирьох суддів цього суду на отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів. У таку суму судді оцінили ухвалення "потрібного рішення" про скасування арешту майна.

А 25 лютого 2024 року стало відомо, що САП та НАБУ могли готувати підозру самому Головачеву за фактами корупції. Втім, одіозний суддя досі не під вартою і продовжує обіймати свою посаду.

"Можна констатувати, що вердикти, прийняті суддівською трійкою Кагановської, Лашевича і Рибака під керівництвом Головачова вже неодноразово ставали підставою для серйозних сумнівів у їх неупередженості та відповідності національним інтересам України. Враховуючи той факт, що вони систематично виносять рішення, що дозволяють підсанкційним бізнесменам продовжувати свою діяльність в обхід обмежень, постає питання: чиї інтереси вони насправді захищають?" – запитують журналісти.

Вони стверджують: зняття арештів із підсанкційних активів може бути вигідним не лише конкретним фігурантам, а й державі-агресору, оскільки йдеться про контроль над стратегічними ресурсами в Україні. Саме тому перевірка їхньої діяльності має вийти за межі компетенції лише ВРП, ВАКС та НАБУ. "На нашу думку, до цього процесу мають долучитися органи національної безпеки, щоб встановити можливі зв'язки суддів із російськими структурами та унеможливити повторення подібних рішень у майбутньому", – закликають розслідувачі.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше журналісти дізналися, як підсанкційний "Юнігран" продовжує працювати, незважаючи на санкції та скандали, під контролем нового тіньового власника – Сергія Шапрана. Його фірми за рік в обхід санкцій реалізували продукції понад півмільярда гривень, серед їхніх клієнтів були навіть комунальні підприємства.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!