Понад 6 000 іноземних компаній продовжують торгувати з підсанкційними російськими підприємствами та постачальниками військово-промислового комплексу, попри обмеження США, ЄС і Великої Британії. Близько двох третин цієї торгівлі припадає на Китай, Гонконг, Туреччину, Індію та ОАЕ, які залишаються ключовими каналами постачання товарів для російських компаній.

Відео дня

Про це йдеться було в дослідженні The Insider. Відповідні висновки були зроблені після аналізу даних зовнішньої торгівлі російських компаній за 2024-2025 роки. Дослідники вивчали угоди на суму понад 10 тисяч доларів і встановили значну кількість іноземних постачальників, які прямо або опосередковано працювали з російськими підприємствами оборонної галузі.

Найбільша частка таких компаній розташована в Азії. Зокрема, близько двох третин усіх фірм, що продовжують торгувати з підсанкційними структурами Росії, зареєстровані в Китаї та Гонконгу. За оцінками журналістів, лише китайських і гонконгських компаній налічується приблизно чотири тисячі.

Суттєву роль у цих схемах відіграють також підприємства з інших країн. Серед них значну частину становлять турецькі компанії, приблизно 300 фірм. Крім того, у списку присутні компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів (близько 120), Індії (понад 60), а також низки інших держав. Разом ці країни забезпечують основний обсяг торгівлі з російськими підприємствами, які перебувають під санкціями або співпрацюють з оборонною промисловістю.

Окрему увагу дослідники звернули на те, що навіть після включення до санкційних списків багато російських компаній не припинили закупівлі за кордоном. Сотні підприємств продовжували імпортувати продукцію, попри формальні обмеження.

У свою чергу, їхні іноземні партнери також не відмовлялися від співпраці, навіть попри ризики блокування платежів банками або потрапляння під вторинні санкції. Така ситуація свідчить про наявність складних схем обходу санкційних обмежень через посередників або новостворені компанії.

Журналісти також встановили наявність російських фірм, які формально не перебувають у санкційних списках, але фактично працюють на оборонну галузь. Такі компанії часто закуповують імпортні компоненти, після чого перепродають їх підприємствам військово-промислового комплексу або використовують для виробництва власної продукції.

Одним із прикладів є поставка до Росії понад ста турбореактивних двигунів на суму близько трьох мільйонів доларів. Їх відправила китайська компанія Henan New Silk Road International, а покупцем виступила російська фірма Chipdevice, яка перебуває під санкціями.

Журналісти зазначають, що зазначений виробник двигунів у документах фактично не існує. При цьому тяга таких двигунів становить близько 80 кілограмів, що дозволяє використовувати їх для великих військових безпілотників.

Іншим прикладом є закупівля обладнання для виробництва титанових сплавів російськими підприємствами. Один із заводів, який виготовляє титанову продукцію, значно наростив виробництво після початку повномасштабної війни. Для цього підприємство придбало спеціалізоване обладнання у китайської торговельної компанії, яка також не перебуває під санкціями.

Окрему роль у постачанні технологічної продукції відіграє Туреччина. Хоча китайські компанії домінують за кількістю постачальників і загальним обсягом торгівлі, турецькі підприємства часто забезпечують російські компанії більш високотехнологічним обладнанням.

Зокрема, близько 68% турецьких поставок у сегменті високотехнологічних товарів становить техніка, вироблена у Європі, Японії та Південній Кореї. Йдеться про обладнання для металообробки, промислову електроніку, оптичні системи, обладнання для енергетики та металургії, а також високоточні вимірювальні прилади.

Через турецьких посередників російські компанії можуть отримувати навіть складні верстати з числовим програмним керуванням. Подібне обладнання використовується у виробництві зброї, безпілотників та інших компонентів військової техніки.

Журналісти зазначають, що перепродаж західного обладнання до Росії через треті країни став окремим напрямком бізнесу. Часто для цього використовуються посередницькі або так звані "фіктивні" компанії, створені спеціально для обходу санкцій. Експерти вважають, що точкові санкції проти окремих фірм не завжди дають бажаний ефект. Після внесення компанії до чорного списку її місце нерідко займає інша структура, яка продовжує виконувати ті самі функції.

На думку аналітиків, більш ефективним може стати одночасне запровадження санкцій проти тисяч таких посередників. У такому випадку під удар можуть потрапити не лише дрібні фіктивні компанії, а й великі фірми з серйозними економічними інтересами у США та Європі.

Крім того, масштабні санкції можуть вплинути на банки в Китаї та Туреччині, які обслуговують подібні операції. Якщо фінансові установи вважатимуть ризики надто високими, вони можуть відмовитися від обслуговування клієнтів, пов’язаних із торгівлею з російським оборонним сектором.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у Києві затримали директора картонно-тарного підприємства, якого підозрюють у перерахуванні російській компанії понад 1,1 млн євро за обладнання навіть після початку повномасштабної війни. За даними слідства, він використав білоруську компанію-посередника, щоб обійти заборону на імпорт товарів із Росії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!