Кадровий голод в Україні продовжує розростатися: кого критично не вистачає роботодавцям

В Україні зросла нестача кадрів у робітничих і технічних професіях, що призвело до збільшення частки жінок у цих сферах та попиту на практично підготовлених працівників. Водночас низький рівень заробітних плат, зокрема в освіті, спричиняє звільнення фахівців, а за стратегією зайнятості до 2030 року планується залучити до ринку праці до 2 млн осіб.

Відео дня

Про це розповіла заслужена юристка України Ірина Сопілко в коментарі ЗМІ. За її словами, масова мобілізація та загибель багатьох захисників призвели до того, що традиційно "чоловічі" професії фактично залишилися без кадрів.

Йдеться не лише про будівельну сферу чи промисловість, а й про транспорт, логістику, сферу послуг. "Ми завжди вважали, що машиніст – це чоловіча професія. Сьогодні ж бачимо жінок-машиністок, жінок-водійок у таксі. Ці професії залишилися без людей, які раніше їх виконували", – зазначає юристка.

Частка жінок на ринку праці зростає, і це вже не виняток, а нова норма. Жінки дедалі частіше опановують робітничі спеціальності, які раніше сприймалися як суто чоловічі. Водночас це не вирішує проблему дефіциту кадрів повністю – попит на кваліфікованих працівників значно перевищує пропозицію.

Особливо гостро кадровий дефіцит відчувається у сфері робітничих професій. Сопілко звертає увагу на прості побутові речі, сьогодні надзвичайно складно викликати сантехніка, електрика чи іншого майстра. Зазначається, що це яскравий сигнал того, що саме робітничі спеціальності стають стратегічно важливими для економіки.

Не випадково держава робить ставку на дуальну освіту. В Україні вже ухвалено закон, який передбачає поєднання теоретичного навчання з практикою безпосередньо на підприємствах. Ідея полягає в тому, щоб випускники не просто мали диплом, а виходили на ринок праці з реальними навичками та досвідом.

Говорячи про майбутню відбудову країни, Ірина Сопілко наголошує, що спрощене уявлення, що для цього потрібні лише будівельники, є хибним. Україні знадобляться аграрії, логісти, інженери, фахівці сфери послуг, транспорту, освіти та медицини.

"Це величезний спектр професій, без яких країна не зможе стати сильною і повернутися до нормального життя", – підкреслює вона. Однак війна, за словами Сопілко не єдина причина, через яку українці залишають свої робочі місця. Окремою і дуже болючою проблемою залишаються низькі заробітні плати. За словами юристки, саме через це багато фахівців ідуть зі сфер, критично важливих для держави.

Показовий приклад – освіта, вчителі масово залишають школи, оскільки рівень оплати праці не дозволяє забезпечити базові потреби родини. У результаті люди з вищою освітою та досвідом змушені переходити на менш кваліфіковану роботу, але з більш стабільним доходом – працювати помічниками чи адміністративним персоналом у різних структурах.

Паралельно з цими проблемами уряд розробляє Стратегію зайнятості до 2030 року, яка передбачає залучення до ринку праці до 2 мільйонів осіб із числа економічно неактивного населення протягом найближчих п’яти років. Йдеться насамперед про пенсіонерів, домогосподарок, а також частину студентів. Серед ключових напрямів стратегії – модернізація Служби зайнятості, трансформація Держпраці та активніша роль територіальних громад, зокрема у зборі й аналізі локальних даних про потреби ринку праці.

Наразі, за оцінками уряду, близько 12,5 мільйона громадян віком від 15 років і старше залишаються економічно неактивними. Частина з них об’єктивно не може працювати, однак потенціал залучення мільйонів людей до економіки залишається значним.

Ситуацію ускладнюють і демографічні зміни. До початку повномасштабної війни в Україні проживало близько 42 мільйонів осіб, нині – орієнтовно 35 мільйонів, а без урахування тимчасово окупованих територій – близько 31 мільйона. Водночас рівень безробіття, за оцінками на жовтень 2025 року, становить близько 11,3%.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні мінімалку з 1 січня 2026-го збільшать з 8 000 до 8 647 грн. Це менше, ніж фактичний прожитковий мінімум (рівень бідності). Для того щоб забезпечити базові потреби, працівнику треба щонайменше 10 192 грн (це рівень фактичного прожиткового мінімуму).

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!