Україна та США підписали угоду про корисні копалини: що відомо

Україна та США підписали угоду про корисні копалини. Вона передбачає створення спільного інвестфонду, який поповнюватиметься від розробки українських надр. Згідно оновленого тексту угоди, Україна зберігає всі надра у власності та не має повертати старі "борги". Договір відповідає українській Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. Втім, документ ще має пройти ратифікацію у Верховній Раді – без цього угода не буде реалізована.

Відео дня

Про підписання історичного документа повідомила перша віцепрем'єр-міністерка України, міністерка економіки України Юлія Свириденко. Вона ж і поставила підпис під документом з українського боку. Зі сторони США документ підписав міністр фінансів Скотт Бессент.

"Як домовились президенти Володимир Зеленський та Дональд Трамп, спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. ... Зараз документ такий, що може забезпечити успіх для обох наших країн – України та Сполучених Штатів", – зазначила міністерка.

Як пояснила Свириденко, а також за словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, угода є "абсолютно партнерською". Воно передбачає, що:

• співпраця зі США не суперечить вступу України до ЄС та іншим міжнародним зобов'язанням України;
• майбутній фонд матиме частки України та США у співвідношенні 50 на 50 та рівноцінне управління – ні США, ні Україна не мають переваги у голосуванні;
• власність України залишається "повністю захищеною", змін у процесах приватизації чи управлінні держкомпаніями не відбудеться: "Компанії на кшталт "Укрнафти" або "Енергоатому" залишаються у власності держави", – наголосила Свириденко;
• угода не містить згадок про боргові зобов'язання : "Жодна допомога, яка надавалася Україні до підписання, не є предметом цієї угоди", – зазначив Шмигаль.

• США зможуть зараховувати нову військову допомогу Україні як свій внесок у фонд ;
• вклад України здійснюється тільки з нових ліцензій та нової ренти на корисні копалини;
• Фонд має інвестувати у розвиток України протягом 10 років – на цей час виплати з фонду заборонені, можна буде лише реінвестувати доходи, а не виводити їх;
• Фонд буде звільнено з податків;
• угоду обов'язково має ратифікувати Верховна Рада;
• зміни українського законодавства, які будуть потрібні для імплементації, – точкові (наприклад, у Бюджетному та Податковому кодексах).

За словами Свирденко, ця угода "стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття". Тим часом міністр фінансів США Скотт Бессент зауважив, що він "радий оголосити про підписання історичної угоди про економічне партнерство між Сполученими Штатами та Україною".

"Інвестиційний фонд реконструкції допоможе пришвидшити економічне відновлення України. Економічна безпека – це національна безпека. Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) тісно співпрацюватиме з урядом України для створення цього фонду, і ми з нетерпінням чекаємо на швидке впровадження цього історичного економічного партнерства як для українського, так і для американського народу", – зазначив він.

Слід враховувати, що також очікується підписання ще двох технічних угод, які детально визначать правила роботи спільного фонду.

Як уточнював нардеп Ярослав Железняк ("Голос"), цей варіант угоди передбачає, що управління Фондом відновлення (Фондом інвестицій) буде паритетним: три члени від України та три від США. Раніше розглядався варіант, що більшість буде у Штатів. Угода також вже не буде безстроковою, а обидві сторони зможуть вносити зміни.

"Ні про які чинні проєкти не йдеться. Там немає АЕС, ГТС або діючих портів. А ось майбутні інвестиції з цього Фонду можуть бути не тільки у видобуток копалин, а й інші проєкти: інфраструктуру, промисловість, енергетику та інше", – зазначив нардеп.

Раніше Железняк також запевняв, що "текст став набагато кращим". За його словами, документ став якіснішим і зосередженим лише на нових проєктах та інвестиціях. Для порівняння в ЗМІ раніше "витікали" минулі чернетки документа від 23 березня, який називали вкрай невигідними для України. Зокрема, ті версії договору містили вимоги Штатів до України "повернути борг" – безповоротну допомогу, надану країні, що воює, з 2022 року. Також повідомлялося про повний контроль США над майбутнім фондом.

Як заявляв президент України Володимир Зеленський, оновлена версія угоди між країнами значно сильніша і більш рівноправна. Документ може бути вигідним як Вашингтону, так і Києву, наголошував глава держави. Зокрема, за словами торгпреда України Тараса Качки, у документі більше не міститься згадок про "український борг" – допомогу США, надану з початку повномасштабної війни, яку Трамп кілька разів вимагав повернути за рахунок копалин.

Як Україна та США намагалися укласти угоду про надра

Укладання договору про корисні копалини було передбачено меморандумом, який Україна та США підписали 17 квітня. Меморандум не вимагав згоди українського парламенту. У тексті меморандуму були описані лише бажання та наміри сторін. Передбачалося, що фінальну угоду підготують до 27 квітня, але цього не сталося.

Загалом же президент України Володимир Зеленський мав підписати угоду про рідкісноземельні метали у вигляді меморандуму ще 28 лютого. Однак через дипломатичну суперечку, що виникла прямо в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, документ не було підписано.

Коли переговори відновилися, замість меморандуму Вашингтон запропонував одразу укласти повноцінний договір, який передбачає контроль США над енергетичною та видобувною галузями України. 1 квітня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що Україна отримала оновлену угоду та розпочала консультації з американською стороною щодо тексту документа.

У ньому виявилося ще більше вимог, ніж було раніше – тепер угода охоплювала не лише рідкісноземельні метали, а й усі мінеральні ресурси України. Однак у Білому домі прибрали вимогу передати до американського управління атомні АЕС України.

11 квітня українська делегація прибула до Вашингтона для участі в новому раунді переговорів про "ресурсну" операцію. Українська влада запевняла, що партнерство з Вашингтоном не завадить європейському курсу і не суперечитиме умовам Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), і ця умова є "червоною лінією №1" для української сторони.

Трохи пізніше в американських медіа з'явилася і нова чернетка угоди про корисні копалини, в тому числі рідкісноземельні метали. У ймовірному фінальному документі немає гарантій безпеки для України, натомість є зобов'язання "відшкодувати" Штатам отриману раніше фінансову та військову допомогу.

Пізніше з'явилися непідтверджені дані про ще нову версію угоди. У цьому проєкті попередня військова допомога США вже нібито взагалі не визнається боргом України.

Як повідомляв OBOZ.UA, у ніч проти 24 квітня за київським часом у Вашингтоні відбулася зустріч прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з міністром фінансів США Скоттом Бессентом. Сторони мали обговорити технічні питання підготовки українсько-американської угоди про корисні копалини. Однак Шмигаль та Бессент також обговорювали інші питання, зокрема створення зони вільної торгівлі між країнами.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!