
Блог | Трансформація пільгових пенсій для працівників шкідливих, важких виробництва в професійні накопичувальні. Приклад Словаччини
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

До впровадження багаторівневої пенсійної системи у Словаччині пенсійне забезпечення працівників, зайнятих на важких, шкідливих та небезпечних роботах (підземні робітники, металурги, працівники хімічної промисловості тощо) здійснювалося виключно в межах солідарної системи. Такі працівники мали право на достроковий вихід на пенсію та пільговий облік стажу, що фінансувалося за рахунок загального пенсійного бюджету без сплати будь-яких додаткових внесків.
У нас ця практика продовжується і сьогодні.
Єдине, що були проведені певні зміни, і відшкодування пільгових пенсій до досягнення пенсійного віку переклали на фінансування роботодавцями: ПФУ виставляє рахунок - роботодавець відшкодовує виплачену пенсію. Але не всі роботодавці в силу тих чи інших причин роблять таке відшкодування. Заборгованість із цих виплат на сьогодні перед ПФУ вже перевищила 30 млрд. гривень. Особливо це стає актуальним після втрати частини Донеччини, адже саме там знаходилась значна частина таких підприємств. Звісно, що такі пенсії покриваються коштами платників податків, тобто з Державного бюджету через трансферт ПФУ. Це щодо пільги раннього виходу. А що стосується кратного зарахування стажу, то такі видатки розпорошуються на весь бюджет солідарної системи, який і так тріщить по швах.
Що свого часу зробили словаки? Трансформували пенсії за роботу в шкідливих та небезпечних умовах, а також деяких інших пільгових професій. Це було зроблено шляхом поетапного закриття солідарних привілеїв для нових пенсіонерів і їх заміни обов’язковими накопичувальними внесками роботодавців на індивідуальні пенсійні рахунки у накопичувальних пенсійних фондах (3-й рівень). Це перетворило соціальну пільгу на персоналізований фінансовий актив працівника.
У законі про додаткові (добровільні) пенсійні накопичення визначено, що роботодавець зобов'язаний укласти договір із накопичувальним пенсійним фондом і робити внески за працівників, які виконують офіційно визначені шкідливі або ризикові роботи, у розмірі не менше 2% від зарплати. Участь самих працівника залишається добровільною.
Це дозволяє формувати накопичувальний компонент саме для компенсації негативних наслідків роботи в шкідливому середовищі та знижує частину навантаження на державну солідарну систему.
По досягненню пільгового віку працівник за рахунок накопичених коштів може профінансувати собі дострокову пенсію, або ж оформити додаткові пенсійні виплати до загальної пенсії.
Професійні пенсії для працівників, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах у Словаччині, побудовані за моделлю визначених внесків (DC). Закон гарантує обов’язковість внесків та право власності працівника на накопичені кошти, а також регуляторний захист і нагляд за пенсійними фондами. Водночас держава не гарантує фіксований розмір майбутньої виплати — її обсяг залежить від суми накопичень та інвестиційного результату.
Ми ж свого часу і по сьогодні не спромоглися трансформувати пільгові пенсії у професійні накопичувальні, зокрема перевести їх в площину домовленостей у рамках соціального діалогу між роботодавцями та профспілками в рамках третього рівня пенсійної системи, який у нас функціонує з 2004 року. Хоча такі плани свого часу були і розглядались.
Вважаю, що відкладати проблему реформування пільгових професійних спецпенсій далі не можна. Я системно відстоюю питання ліквідації кланових спеціальних пенсій для окремих каст держслужбовців, зокрема прокурорів, бо насамперед отримання ними пенсійних привілеїв немотивовано якимось надзвичайно особливими умовами праці. Водночас, для працівників зайнятих на важких і небезпечних виробництвах оптимальним рішенням є поступова трансформацію пільгових пенсій у професійні накопичувальні програми в межах третього рівня пенсійної системи, із закріпленням обов’язкових внесків для відповідних роботодавців. Без цієї трансформації проблема пільгових пенсій для цих категорій працівників і надалі залишатиметься джерелом дефіциту, соціальної напруги та фіскальних ризиків. Водночас з її впровадженням — Україна отримає більш стійку, справедливу та європейську модель пенсійного забезпечення для працівників небезпечних і шкідливих виробництв.










