Відео дня
Сім країн ЄС виступили проти "репараційного кредиту" Україну: хто відмовив та чому
Проти надання Україні "репараційного кредиту" за рахунок заморожених російських активів виступили сім країн Європейського Союзу (ЄС) – Бельгія, Італія, Болгарія, Мальта, Чехія, Угорщина та Словаччина. Вони відмовляються підтримати позику, наполягаючи на пошуку альтернативних механізмів фінансування та остерігаючись юридичних наслідків конфіскації коштів РФ.
Про це повідомляє Euractiv. Ці держави наполягають, що пряме використання заморожених російських коштів може створити серйозні юридичні ризики для Євросоюзу.
Йдеться насамперед про можливі судові позови з боку Росії у майбутньому, які можуть обернутися багатомільярдними компенсаціями. Особливо жорстку позицію в цьому питанні займає Бельгія, адже саме на її території зосереджена значна частина заморожених активів РФ.
Як альтернативу "репараційному кредиту" низка країн пропонує інший механізм – випуск спільних боргових зобов’язань ЄС. Такий варіант дозволив би залучити кошти для України без прямої конфіскації російських грошей. Водночас він потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів, що робить його політично складним і вразливим до блокування з боку окремих країн.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас публічно визнала, що просування ідеї "репараційного кредиту" стає дедалі важчим. За її словами, цей механізм залишається найбільш реалістичним з точки зору швидкої мобілізації фінансів для України, однак внутрішній опір у блоці зростає. Водночас у Брюсселі все ще сподіваються знайти компроміс до саміту Європейської ради.
Важливу роль у зміні балансу сил відіграла Італія. Як одна з найбільших країн ЄС за населенням і вагою голосу, вона суттєво вплинула на перспективи ухвалення рішення. Аналітики зазначають, що саме приєднання Рима до позиції Бельгії значно підірвало шанси Єврокомісії швидко реалізувати план використання активів Кремля.
Ситуацію ускладнює і політична реальність усередині ЄС. Якщо "репараційний кредит" теоретично можна ухвалити кваліфікованою більшістю, то альтернативні варіанти фінансування, зокрема спільний борг, можуть бути заблоковані окремими лідерами, насамперед прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Попри це, частина країн наполягає, що іншої реалістичної опції для масштабної підтримки України наразі просто не існує. На їхню думку, відмова від використання заморожених російських активів означатиме втрату унікального фінансового ресурсу, який міг би бути спрямований на відновлення та оборону України.
Остаточне рішення мають ухвалити лідери ЄС під час саміту в Брюсселі 18-19 грудня. За оцінками експертів, будь-який результат, як схвалення, так і блокування несе серйозні політичні ризики для Євросоюзу і може поглибити внутрішні розбіжності між країнами-членами.
"Репараційний кредит" для України: що це
Наразі ЄС може використовувати для підтримки України лише доходи, отримані від суверенних російських активів, а не самі ці активи. Україна ж останніми роками регулярно просить конфіскувати ці кошти як компенсацію за руйнування, завдані Росією.
"Чиста" конфіскація налякала країни Євросоюзу своїми ймовірними юридичними наслідками і створеним прецедентом відчуження активів держави на міжнародному рівні. Тому в ЄС придумали альтернативний план, який і прозвали "репараційним кредитом".
Так, Єврокомісія пропонує використати для кредиту Україні й основну суму заморожених російських активів, яка оцінюється в 140 млрд євро. Передбачається, що:
- Україна повертатиме цей кредит тільки в разі, якщо Росія після війни заплатить репарації;
- депозитарій Euroclear отримає повну компенсацію вартості переданих на користь України активів.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Європейський Союз (ЄС) може безстроково заморозити російські суверенні активи – посли країн-членів ЄС узгодили відповідне рішення 11 грудня. В Центробанку РФ вже подали з цього приводу позов до московського суду.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!