У Зеленського спростували тристоронню зустріч із Дудою щодо зерна: що відбувається між Польщею та Україною і чи є вихід

Президент Володимир Зеленський під час візиту до Нью-Йорка (США) поки що не проводив тристоронньої зустрічі з обговоренням зернового питання з колегами з Литви та Польщі Гітанасом Науседою та Анджеєм Дудою. Про таку зустріч ЗМІ повідомили помилково. А от зерновий конфлікт України та Польщі все ще залишається невирішеним.

Інформацію про тристоронні зернові переговори Зеленського, Дуди та Науседи у коментарі OBOZREVATEL спростував прессекретар українського президента Сергій Никифоров. Утім, Науседа все ж таки зробив низку заяв щодо зернового ембарго Польщі. OBOZREVATEL розібрався, що зараз відбувається у відносинах між країнами.

Зернова зустріч, якої не було

Про тристоронні переговори Зеленського, Дуди та Науседи 21 вересня помилково повідомило видання LRT. Пізніше текст виправили, прибравши з матеріалу всі згадки про такі переговори.

Проте президент Литви дійсно чітко закликав Україну та Польщу якнайшвидше врегулювати розбіжності. Також у матеріалі згадуються його окремі переговори з Дудою та Зеленським, проте не відомо, чи це були більш ранні офіційні зустрічі, чи неформальне спілкування на полях Генасамблеї ООН.

"Розбіжності між Україною та Польщею мають бути вирішені якнайшвидше. Польща має виняткове місце у підтримці (України в обороні від російської агресії. – Ред.). Рішення мають бути знайдені, тому що було б безвідповідально ще більше поглиблювати кризу", – заявив Науседа.

Він запевнив, що продовжить переговори як із Зеленським, так і з Дудою, щоб питання зернового ембарго було нарешті вичерпано. За словами Науседи, сторони торгового конфлікту мають усвідомлювати, що "йдеться не про безпеку окремих країн, а про цілий регіон і навіть континент". Він зазначив, що сварки між партнерами грають на руку російській пропаганді.

"Як показує історія, лише спільними зусиллями, підтримкою та допомогою одне одному ми можемо протистояти небезпеці зовнішньої загрози. Розбіжності не лише підривають єдність, а й допомагають ворожій пропаганді", – наголосив Науседа.

Україна, Польща, зерно: чому виник конфлікт

Заява Науседи стала відповіддю на інформацію, що з'явилася на тлі зернового конфлікту, – про те, що Польща припиняє постачання зброї в Україну. Так, польський прем'єр Матеуш Моравецький наголосив, що Варшава наразі зосереджена на переозброєнні власної армії і тому не передає Києву військову допомогу.

Коріння політичних розбіжностей криється у торговельній сфері. Справа в тому, що Польща однією з перших запровадила заборону на продаж українського зерна на своїй території – через протести місцевих фермерів, яких засилля дешевої української продукції змушує працювати на межі збитковості. З 15 вересня Єврокомісія дозволила постачання продовольства з України по всій території ЄС, проте Польща продовжила ембарго в односторонньому порядку.

У відповідь Україна подала позов до Світової організації торгівлі (СОТ). Поки що йдеться лише про консультації, але українська сторона заявила про готовність і до судового розгляду, що не втішило Польщу – особливо на тлі майбутніх парламентських виборів (15 жовтня).

Після цього президент Дуда відмовився від зустрічі із Зеленським. Формальною причиною став "напружений графік", однак у дипломатичному ключі такі дії мають велике значення. Також влада Польщі заявила, що з 2024-го нібито припинить усю допомогу українським біженцям. Утім, за словами фахівців, ЄС змусить Польщу не забороняти українським біженцям працювати й отримувати виплати. У Єврокомісії вже заявили, що пільгові умови для українців хочуть продовжити до 2025 року.

Крім того, Польща викликала посла України, щоб висловити протест проти слів президента Зеленського в ООН. Йшлося про заяву, що "деякі країни" лише вдають, що підтримують Україну. Польська сторона образилася, хоч назву країни Зеленський не озвучував.

У Польщі нагадали, що значна частина зброї, відправленої іншими союзниками, потрапляє в Україну саме через польську територію. Крім того, саме ця країна надала притулок сотням тисяч українських біженців. Україна ж після дзвінка посла закликала Польщу "залишити емоції осторонь" та зайняти конструктивну позицію.

Чи є вихід?

Витоки конфлікту Польщі та України, який так прагне вирішити Науседа, є економічними. Саме тому розв'язувати питання мають насамперед торгові представники країн і профільні міністри.

Але зерно є особливо чутливою темою для польських політиків на тлі підготовки до виборів. Політсили, які формують нинішній уряд Польщі, традиційно мають сильну підтримку регіонів, що займаються сільським господарством. Тому, ймовірно, вирішити зерновий конфлікт буде простіше вже після польських парламентських виборів 15 жовтня.

Позитивні приклади зернових переговорів уже є. Адже Польща – це не єдина країна, яка не зняла ембарго. Разом із нею таке рішення ухвалили Румунія та Словаччина. І саме на переговори з цими країнами варто звернути увагу, щоб зрозуміти, як має завершитись поточний торговельний конфлікт.

Наприклад, Словаччина після переговорів на рівні міністрів сільського господарства заявила, що скасує заборону на українське зерно. Умовою є розробка та запуск системи торгівлі зерном, що ґрунтується на видачі та контролі ліцензій.

Ця система повністю відповідає домовленостям України із Європейською комісією. Передбачається, що Україна сама регулюватиме експорт агропродукції до "проблемних" країн ЄС. Для цього спочатку українська влада погоджуватиме з ЄК списки та обсяги продукції і лише після цього видаватиме експортні дозволи вітчизняним агровиробникам.

Аналогічні переговори ведуться і з Румунією, яка також погодилася на розробку такої системи. Ба більше, стало відомо, що систему планують запустити всього за 30 днів. Механізм передбачає обмеження не лише для українських експортерів, а й для місцевих покупців зерна.

Нинішні правила цих країн передбачають ембарго принаймні до кінця 2023 року. Але у разі запуску системи ліцензування торговельні кордони для зерна можуть відкрити раніше. Якщо підходити до питання конструктивно, Польща не має стати винятком.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!