Фінансова "діра" України може зрости у 2026 році: Reuters пояснив, що пішло не так

Фінансовий дефіцит України наступного року може значно зрости. Це станеться, якщо Росія продовжить атаки, а влада не виконає вимог щодо реформ від іноземних кредиторів.

Відео дня

Чи може це змінитися? Так, наразі це лише прогноз аналітиків Reuters – як і будь-яке інше "пророкування", він може виявитися неправильним або не справдитися через зміну обставин. Водночас проблеми з виконанням "маяків" від кредиторів обговорюють і в самій Україні. Зокрема, про це в контексті зменшення останнього траншу від ЄС повідомляв нардеп Ярослав Железняк ("Голос").

Головне, що потрібно знати

• Переговори щодо фінансування, згідно з оцінками експертів, можуть ускладнитися через те, що Україна просто не виконала деякі з ключових цілей, узгоджених із кредиторами. Зокрема, це стосується перезапуску судової системи, призначення голови БЕБ тощо.
• Ситуація загострилася після ухвалення закону №12414, який міг обмежити незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП. Скандальний законодавчий акт уже скасовують, але кредитори вже недвозначно дали зрозуміти, що антикорупційні заходи є ключовими для України.
• Ба більше, у першому кварталі 2025 року Україна не виконала кілька цільових показників програми ЄС Ukraine Facility на 50 млрд євро – щодо децентралізації, реформи АРМА та відбору суддів до ВАКС.
• Експерти вважають, що "певної шкоди вже завдано", а перевірки виконання реформ стануть більш жорсткими.

"Хоча Європа навряд чи відмовиться від України, майбутня фінансова та військова підтримка, імовірно, підлягатиме значно більш суворій перевірці, що призведе до затримок, які Україна не може собі дозволити", – зазначила старша економістка Oxford Economics Євгенія Слєпцова.

Про які реформи йдеться

Для отримання наступних траншів багаторічних програм від ЄС та МВФ Україна зобов'язалася здійснити низку законодавчих та адміністративних змін. Серед них:

• Призначення голови Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це одна з ключових проблем. Олександр Цивінський був обраний на відкритому конкурсі, але Кабмін, порушуючи всі законні строки, відмовляється його призначати.

• Реорганізація Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – відповідний закон набув чинності із запізненням. Документ мав "запрацювати" в червні, але через постійні затримки це сталося тільки 30 липня. Одразу після набрання законом чинності звільнилася скандальна голова АРМА Олена Дума.
• Відбір суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

Чому це важливо

• Левова частка державних доходів (від податків і зборів) спрямовується на армію, а соціальні та гуманітарні витрати фінансуються за рахунок міжнародної допомоги. Тому обсяги її надання є критичними для стабільності держави.
• Потреби при цьому зростають:
  • – Україна 2025 року витратить рекордні 2,6 трлн гривень ($62 млрд), або близько 31% ВВП, на оборону.
  • – Глава НБУ Андрій Пишний повідомляв, що з необхідних $65 млрд на 2026 і 2027 роки наразі підтверджено лише приблизно третину коштів, переговори щодо решти тривають.
  • – За даними Київського центру економічних досліджень, Україні знадобиться від $39 млрд (сума 2025 року) до приблизно $58 млрд зовнішнього фінансування тільки на 2026 рік.
  • – Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна потребує $65 мільярдів щорічно.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше медіа та низка народних депутатів заговорили про те, що поточну рекордну програму МВФ для України буде припинено. Водночас можливий запуск нової чотирирічної програми фінансування.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!