УкраїнськаУКР
русскийРУС

ЄС вдарив по експорту важливих сільгосптоварів із Росії – у Кремлі заявили про "постріл у ногу"

Розкидач добрив для сільгоспробіт - ілюстрація

Рада Європейського Союзу (ЄС) остаточно затвердила нові мита на добрива та сільгосппродукцію з Росії та Білорусі. Мета – зменшити залежність ЄС від імпорту таких товарів і заодно вдарити по доходах РФ. У Кремлі вже називали цю ініціативу "пострілом у ногу" для самого Євросоюзу.

Відео дня

Про введення нового торгового регламенту повідомили в Раді ЄС. Зазначається, що заходи стосуватимуться товарів, які становили у 2023 році близько 15% усього сільськогосподарського імпорту з Росії.

Йдеться про білоруську та російську продукцію, яка ще не обкладалася додатковими митами. Тепер заходи стосуватимуться всього російського сільгоспекспорту в Євросоюз і деяких азотних добрив.

Новий регламент почне діяти з 1 липня 2025 року. Однак фактичне підвищення ставок буде застосовуватися поступово з перехідним періодом у три роки. Для добрив до нинішньої ставки 6,5% додасться 40-45 євро за тонну. До літа 2028 року ставка сягне 315-430 євро за тонну.

Ці заходи стимулюватимуть зростання внутрішнього виробництва в країнах ЄС, яке постраждало в період енергетичної кризи. При цьому наголошується, що нові мита не зачеплять транзит товарів у треті країни через територію ЄС.

Ще на етапі затвердження обмежень у Кремлі називали підвищення мит "пострілом у ногу". "У підсумку Євросоюз отримає собі азотні добрива за вищою ціною, гіршої якості, тому що наші добрива, зокрема азотні, – найвищої якості", – заявляв прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

На його думку, росіяни знайдуть альтернативні ринки збуту. Однак про те, за якими цінами нові покупці будуть готові платити за російські добрива, промовчав.

У Раді ЄС нагадали, що 2023 року імпорт добрив із Росії становив понад 25% від загального обсягу імпорту ЄС у цьому секторі. Сумарно Євросоюз заплатив близько 1,28 млрд євро за 3,6 млн тонн такої продукції.

Обмежити імпорт російських добрив запропонувала Європейська комісія (ЄК) 28 січня 2025 року. Основною метою тоді заявляли ослаблення військової економіки Росії, яку підживлюють експортні доходи.

ЄС змінив правила торгівлі і для України: що нового

З червня 2025 року в Євросоюз повернули довоєнні квоти на імпорт аграрної продукції з України. Вони діятимуть до кінця року в рамках Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі та розраховані за формулою "7/12", тобто квоти будуть пропорційно розподілені до періоду з червня по грудень (тобто 7 із 12 місяців року).

Нові правила поширюються на пшеницю, борошно, меслин, кукурудзу, ячмінь, молоко, вершки та сухе молоко. Квоти на іншу агропродукцію (зокрема, м'ясо птиці, яловичину, яйця) розділили додатково:

  • 4/7 кількості можна буде постачити до 30 вересня;
  • а 3/7 – з 30 вересня до 31 грудня.

За підрахунками аналітиків, повернення до довоєнних квот завдасть бюджету України 2,8-3,5 млрд збитків у 2025 році. А оновити правила торговельного режиму можна буде тільки з 2026 року, але переговори тривають.

Водночас ЄС скасував обмеження на імпорт насіння з України – це стосується буряків, соняшнику, ріпаку та сої. Постанова набуде чинності в липні.

Як повідомляв OBOZ.UA, на думку аналітиків, торговельні вимоги можуть підштовхнути Україну до серйозних змін в аграрному експорті. Замість сировини країна продаватиме більше переробленої продукції.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!