ЄС погодився виділити Україні 50 млрд євро: які умови узгодили та що чекає кожного

Європейська комісія прийняла пропозицію позитивно оцінити план щодо реформ в Україні на наступні чотири роки. Цей план передбачає виділення Україні допомоги на суму в 50 млрд євро.

Про це йдеться в повідомленні комісії. Фінансування в межах Фонду допоможе Україні підтримувати свою адміністрацію, виплачувати зарплати та пенсії, надавати основні державні послуги та підтримувати відновлення і реконструкцію, поки вона продовжує захищатися від агресії Росії.

Платежі будуть виплачені за умови виконання узгоджених кроків щодо реформування та інвестицій, викладених у додатку до рішення Ради про виконання. Крім того, фінансова підтримка в межах плану буде надана за умови, що Україна продовжуватиме підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми.

Оцінка комісією плану ґрунтується на критеріях, встановлених положенням про фінансовий фонд в Україні. Зокрема, комісія оцінила, чи є план цілеспрямованою та добре збалансованою відповіддю на цілі інструменту для України, чи відповідає він на виклики шляху вступу та чи відповідає він потребам країни у відновленні, реконструкції та модернізації.

Які умови має виконати Україна

Самі реформи умовно можна поділити на три сектори. Базові (це держуправління, фінанси, судова система, боротьба з корупцією), економічні (ринки, управління активами, бізнес-середовище, децентралізація, людський капітал). Третій сектор – реформування, стосується безпосередньо галузей економіки. Для промисловості, транспорту, енергетики тощо розроблено зміни, що наблизять регулювання до стандартів ЄС.

Перша реформа стосується саме державного управління. Її мета – покращити якість держслужби. І для цього знову планують переглянути систему оплати праці. На початку року вже почала діяти модель, яка позбавила частину державних службовців половини їхньої заробітної плати. Концепція з плану передбачає "створення справедливої системи оплати праці". Рівень зарплат, звісно, у документі не вказують. Проте зазначають, що між різними державними органами не має бути значної різниці в зарплатах, також мають зменшити роль надбавок. Не менш важлива умова: прозора процедура відбору спеціалістів і цифровізація управління.

"Державна служба без кумівства та корупції" – так у плані описують очікуваний ефект від реформи. Тут варто зазначити, що не всі держслужбовці за своїми посадовими обов'язками теоретично можуть бути залучені до корупційних схем. Ідеться про тих державних службовців, які мають вплив на розподіл державних бюджетів, закупівлі чи займаються контролем, видають дозволи тощо. Низька якість держслужби пояснюється, зокрема, і низькою фінансовою мотивацією.

Індикатори для реформи державного управління:

змінити систему оплати праці (ліквідація різниці у зарплатах у різних відомствах, зменшення надбавки за стаж) – січень-березень 2025-го;
відновлення конкурсних відборів на зайняття посад, перегляд конкурсних процедур – липень 2025-го – вересень 2026-го;
цифровізація (єдиний портал вакансій держслужби та інформаційна система управління персоналом) – січень-березень 2026-го.

Чиновники Мінфіну, податкової, митниці та Мінвідновлення мають реалізувати п'ять реформ в управлінні державними фінансами. В результаті має скоротитись держборг, зменшитись дефіцит бюджету й відбутись детінізація економіки (бажані показники не вказано). Цього планують досягти завдяки новій системі управління.

Аудит, стратегії, усунення податкових прогалин, прозора система управління доходами та видатками – все це передбачили в п'яти реформах, виконання яких буде контролюватись 10 індикаторами.

Головні:

нацстратегія доходів (уже ухвалено), зміни в бюджетному плануванні – квітень-червень 2024-го;

стратегія управління держборгом – жовтень-грудень 2025-го;
управління державними інвестиціями – квітень-червень 2024-го;
удосконалення аудиту й контролю – жовтень-грудень 2025-го.

До базових реформ також належать і зміни в судовій системі. Зусилля, згідно з планом, зосередять на трьох складових: відбір суддів, реформа прокуратури та цифровізація судової системи. Прокуратура має бути підзвітною, а суди отримають систему, яка базована на доказах. Також зміни мають стосуватись і простих українців. Йдеться про систему примусового виконання рішень суду: арешт майна, коштів боржників фактично в автоматичному режимі.

всі судді мають пройти належну перевірку; систему декларування та перевірки доброчесності змінять – вересень 2025-го;

раннє запобігання банкрутству, розширення автоматичного виконання судових рішень, автоматичний арешт коштів боржників – грудень 2024-го;
цифровізація судових систем (аудит систем, модернізація) – грудень 2027-го;
конкурсний відбір керівництва прокуратури та дисциплінарна відповідальність прокурорів – березень 2026-го.

Остання реформа з цього переліку – антикорупційна. Вона передбачає 11 індикаторів. Ефект: зростання доходів бюджету, покращення бізнес-клімату, вищий рівень інвестицій.

Як повідомляв OBOZ.UA, водночас, за словами глави українського МЗС Дмитра Кулеби, за рахунок заморожених у Європі російських активів Україна зможе покрити значну частину величезних витрат на відновлення війни. Зокрема, 1700 шкіл, понад 1000 дитячих садків та 586 університетів можна було б відбудувати на активи РФ, що зберігаються в Німеччині (6,5 млрд доларів), Австрії (1,8 млрд доларів), Ірландії (2 млрд доларів) та Польщі (1,13 млрд. доларів).

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!