Київ: чесні відповіді на незручні питання

31,3 т.
Київ: чесні відповіді на незручні питання

Є факти про Київ, які ми прийняли як даність, не розуміючи, чому все саме так. День міста - в останні вихідні травня. Каштан - символ столиці. У Києві більше російськомовних. Історичні будівлі занедбані. Дерева обрізають під "стовп". У місті часто бувають пробки. Велосипедистам на дорогах не комфортно.

До Дня Києва CityOboz поставив експертам питання про столицю, якими задаються як місцеві, так і гості, і отримав конкретні відповіді.

Чому серед киян більше російськомовних?
Київ: чесні відповіді на незручні питання

Київ - столиця України, але більшість місцевих жителів російськомовні. Чому це так?

Є мода на речі, а є на мови. Як в Російській імперії, так і за часів СРСР українська мова була не в пошані. В незалежній Україні ситуація почала змінюватися, і цілком можливо, що всього за кілька років російська в столиці домінувати перестане.

"За часів Радянського Союзу нам усім втовкмачили в голови, що українська мова – селянська, груба, вторинна, немодна. Навіть люди, які приїжджали з україномовних регіонів до столиці вчитись чи працювати, переходили на російську, щоб не вирізнятись. Не кожен мав внутрішню силу протистояти режиму, оточенню, керівництву. Та це й подекуди було небезпечно. В роки незалежності люди поступово стали усвідомлювати себе в мові та мову в собі. Когось змінила Помаранчева революція, багатьох спонукав змінюватись Майдан 2013-14 років", - вважає філолог, авто практикумів з української мови Solovei Миру Кім.

Яким чином сьогодні в столиці поширюється українську мову?

"По-перше, справді у багатьох українців загостились патріотичні почуття, бажання себе ідентифікувати, якось окреслили для решти країн, хто ми є. Це така внутрішня мотивація, що рухає людьми і змушує їх вчитись, покращувати мовлення, ставати мовним середовищем і підтримкою для інших. По-друге, є закони: квоти на радіо й телебаченні, обов’язкове знання мови для держслужбовців, обслуговування в закладах харчування тощо. Є купа активістів, що контролюють це, вимагають української мови в інструкціях, меню, програмах, версіях сайтів", - каже Міра .

Від редакції додамо, що свій коментар експерт попросила не перекладати на російську.

Чому історичні будівлі в Києві руйнуються?
будинок Сікорського

У столиці, на відміну від Львова, наприклад, історичний центр виглядає занедбаним. Багато старих будівель Києва, в тому числі пам'ятники архітектури, виглядають покинутими і руйнуються. Чому ми не бережемо свою спадщину?

У багатьох випадках такі будинки перебувають у приватній власності, а господарі їх навмисне доводять до повного руйнування, розповідає заступник голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Олена Титова.

"Особливо це стосується історичної частини міста, тобто центру, де будівлі вигідніше довести до повного руйнування, скласти акти про аварійний стан і знести. А потім побудувати на цьому місці щось, що буде з економічної точки зору більш цікаво власнику. Це може бути юридична або фізична особа - не важливо. Головне, що такі процеси відбуваються ", - каже Олена Титова.

Експерт зазначає, що будинків, навмисне доведених до руйнування, в Києві досить багато на Верхньому і Нижньому Валу, згадує відому садибу Мурашко і будинок Сікорського.

"У більшості випадків це свідоме доведення до руйнування. На Богдана Хмельницького теж ось підпали, які списуються на нібито несправності з електрикою... Насправді це робиться свідомо, і ніяких розслідувань фактично не проводять. На жаль, це просто справжня катастрофа для історичних будівель, чи мають вони статус пам'ятника, чи ні ", - стверджує експерт.

Чому кияни часто стоять в заторах?

Затори - постійна проблема не тільки для Києва, а й багатьох інших великих міст світу, наприклад, Нью-Йорка, Брюсселя, Парижа, Лондона чи Кельна. Через масштабні затори водіям і їх пасажирам доводиться годинами добиратися до будинку, спізнюватися на роботу і навіть ночувати в автомобілі, що застряг в застиглому потоці транспорту.

Столичні пробки - проблема глобальна, що має кілька причин, а значить, і рішень, вважає директор інституту "Київдормістпроект" Володимир Воробйов, який займається створенням сучасної транспортної інфраструктури міст.

"В першу чергу Києву потрібні нові дороги. Сьогодні щільність доріг в столиці - 2,5-3 км на квадратний кілометр міської площі, в той час як в Європі цей показник становить 12 км, а в США - 20. Поява доріг-дублерів розвантажить існуючі дороги. Ми також наполягаємо на необхідності будівництва Окружної дороги, яка вивела б вантажний і транзитний транспорт за межі Києва", - каже експерт.

Крім того, Воробйов вважає, що Києву варто всерйоз зайнятися організацією дорожнього руху.

"Треба, щоб запрацювала "зелена хвиля "- синхронізація світлофорів, що дозволяє рухатися по місту практично без зупинок. Необхідно також створення комфортних умов проїзду в громадському транспорті, що позитивно вплине на загальну ситуацію. Вибираючи громадський транспорт, а не особистий автомобіль або таксі, городяни тим самим скорочують транспортний потік. У розвинених країнах саме оптимізацією пасажирського транспорту і розвитком велоінфраструктури міста вирішують проблему заторів", - підкреслює експерт.

За його словами, ще одна причина вічних заторів - відсутність великих парковок в місті. Адже хаотично припарковані машини заважають нормальному трафіку.

Чому кияни рідко користуються велосипедом як транспортом?
Київ: чесні відповіді на незручні питання

Велосипед - простий, зручний і екологічний транспорт. З його допомогою можна не тільки швидко пересуватися по місту, а й постійно підтримувати себе в формі. Близькі до ідеальних умови для велосипедистів на дорогах змушують людей відмовлятися від автомобілів. Наприклад, в Данії більше половини жителів Копенгагена їздять на роботу чи на навчання на велосипеді.

Однак в Києві велоінфраструктура розвинена слабо, тому на дорозі рідше можна побачити велосипедистів, каже медіакоординатор Асоціації велосипедистів Києва Марина Блудша.

"Є тільки один веломаршрут "Троєщина - Європейська площа ". Для міста з 10 районами це, звичайно, дуже мало. Підрахунок велосипедистів, який проводить двічі на рік Асоціація велосипедистів Києва, показав, що на троєщинському веломаршруті кількість велосипедистів зросла на 50% за рік, тобто, велоінфраструктура збільшує кількість велосипедистів", - запевняє Марина.

Марина Блудша підкреслює, що важливу роль відіграє також швидкісний режим на дорогах. Наприклад, в Берліні більш ніж 70% вулиць мають максимально допустиме обмеження швидкості 30 км/год, що робить пересування по вулиці безпечним для пішоходів і велосипедистів. У Києві ж швидкість тільки недавно обмежили до 50 км/год, але постійно заводять розмову про підвищення до 80 км/ч.

Навіщо вулицю Сагайдачного зробили пішохідною?
Київ: чесні відповіді на незручні питання

Вулицю Сагайдачного в Києві зробили пішохідною в рамках реконструкції і благоустрою Контрактової площі. І хоча багатьом водіям це доставляє незручності, зміна транспортної політики на Подолі - розумне дію, яке допомагало пожвавити цей простір, вважає архітектор і співавтор проекту "Київська вітальня" Віктор Герасименко.

"Це абсолютно нормальний європейський досвід, практично у всіх розвинених містах починаючи від Лондона, Стокгольма, Хельсінкі, Копенгагена та інших є свої пішохідні зони. І, як показує досвід, це дуже якісно впливає на економіку і на життя городян. Чим більше таких місць, тим стає комфортніше жити, тим люди більше проводять часу на вулиці, тим прогресивніша змінюється це середовище ", - підкреслює архітектор.

Він зазначає, що пешеходізацію простору починаючи з 60-х минулого століття почав лобіювати датський архітектор і консультант по міському дизайну з Копенгагена Ян Гейл. І зараз практично всі європейські країни з розвиненою політикою і економікою йдуть по шляху пешеходізаціі. Наприклад, в столиці Норвегії Осло до 2020 року хочуть заборонити будь-в'їзд транспорту на всю історичну і соціальну частину міста.

Вулицю Сагайдачного в Києві Віктор Герасименко порівнює з Таймс-сквер в Нью-Йорку. Останню в 2009 році також зробили пішохідною.

"Для Нью-Йорка, як і для Києва, це був прецедент. Такі речі не можна прорахувати наперед... Коли вулиця перекривається за фактом, змінюється настрій, поведінка людей. Після перекриття Таймс-сквер в Нью-Йорку знадобилося кілька років, щоб до кінця зрозуміти, як живе площа. І ще довгий час вся автомобільна розмітка залишалася на дорозі, тому що в якийсь момент це могло змінитися", - додав архітектор.

Чому дерева обрізають під "стовпи"?
Київ: чесні відповіді на незручні питання

З приходом весни в українських містах комунальники проводять "глибоке омолодження" дерев - обрізку "під стовпи". Однак екологи вважають, що це катастрофічно скорочує життя дерева.

Активісти давно закликають владу відмовитися від кронування під "стовпи", але поки що безуспішно: майже у всіх обласних центрах вулична деревина стала непоганим джерелом доходу, а на звільненій від дерев території виростають магазини.

Глава координаційної ради громадської організації "Зелений фронт" Олег Перегон зазначає, що сам термін "омолодження" прийшов в міські реалії з садівництва. Але якщо стару грушу обрізають, щоб отримати з часом плоди з молодих гілок, то які плоди хочуть отримати місцеві чиновники?

"Тільки фінансові. Ну, кому потрібні великі кленові насіння або шишки липи, які завалюють восени вулиці? Ні одна властивість дерева в місті обрізка під стовп не покращує", - говорить Перегон.

Наземна частина дерева і коріння практично рівні по довжині, скорочуючи одну, треба обрізати і іншу. Інакше дерево просто позбавляють джерела живлення.

"Ані комунальники, ані енергетики, ані дорожники, за моїми спостереженнями, не замазують місце спилу гілок не то що спеціальними засобами, а хоча б звичайною фарбою, щоб захистити від хвороб. Інфекція потрапляє в дерева і зверху, і знизу - в результаті розкладання коренів, які залишилися без живлення", - пояснює активіст. І додає, що єдиний спосіб врятувати дерева в своєму дворі - об'єднатися і разом з сусідами контролювати, коли і як комунальники спилюють гілки.

Чому День Києва відзначають в останні вихідні травня?
Київ з висоти пташиного польоту

27 травня на Майдані Незалежності відзначать і День міста, і закриття фіналу Ліги чемпіонів. Гості заходу зможуть помилуватися виступами трьох оркестрів і двох хорів, шоу маршових барабанів, вокальними та танцювальними перформансами.

Чому ж День міста відзначають саме в ці дати?

Перше святкування Дня Києва відбулося наприкінці травня 1982 року за пропозицією голови виконкому Київської міської ради народних депутатів Згурського. Воно було приурочене до 1500-річчя міста (дати досить умовної).

Прижилося свято не відразу. Ідею зробити його щорічним подав свого часу журналіст В'ячеславу Лашук. Саме з його легкої руки в 1987 році дата стала офіційною.

"Я працював у той час на радіо. З багатьма поетами і письменниками ми збиралися в кафе "Світлиця" на Андріївському узвозі. Одного разу Салій (перший секретар райкому Подільського району. - Ред.) на зустрічі поцікавився, що можна зробити в місті. Багато моїх знайомі бували на Паризькому Монмартрі, показували фотографії і захоплювалися. Я запропонував в кінці травня, коли місто потопає в зелені і цвітуть каштани, відзначати день Києва. Сказав, що варто тільки почати, а приїжджати будуть з усієї країни ", - розповів В'ячеслав Лашук в одному зі своїх інтерв'ю.

Чому каштан став символом міста?
Київ: чесні відповіді на незручні питання

Перші каштани в Києві почали висаджувати при монастирях ще в ХVIIІ столітті. Незважаючи на це, в мережі ходить легенда, що каштани почали розводити з 1842 року, коли цар Микола І наказав викопати і викинути ці дерева з Бульвару Тараса Шевченка, замінивши їх на тополі. Кияни підібрали саджанці та висадили поруч зі своїми будинками.

"Однак києвознавець А. Макаров вважає, що каштани садили при монастирях ще в ХVIIІ столітті. Це підтверджує і "Історія міста Києва " (1799) М. Берлінського, в якій автор згадує "дикі" (неїстівні) каштани, які кияни висаджували в садах заради краси їх кольорів", - розповідає екскурсовод і знавець Києва Софія Грабовецька.

Вже на рубежі ХIХ і ХХ століть місто потопало в каштанових листках, а сама рослина асоціювалися зі святковим образом київської весни.

"В Радянські часи листочок каштана помістили на герб, щоб всі забули про архангела Михайла. Однак це зовсім не означає, що символ належить лише тій епосі", - підкреслила Грабовецька.

Найстаріша алея каштанів в місті сьогодні знаходиться в науковій частині ботанічного саду ім. Фоміна. Дерева ростуть там з 1862 року.

CityOboz також пропонує дізнатися таємниці старовинних вулиць столиці в матеріалі "Дуля під черевиком і сонячний годинник: п'ять секретів Києва від екскурсовода"..

УкраїнаКиївKyiv.City