Дуля під черевиком і сонячний годинник: п'ять секретів Києва від екскурсовода

Київ зберігає безліч секретів, про які не знають навіть корінні жителі. Де на Хрещатику знайти обгорілі маскарони часів Другої світової війни? Що сховано під черевиком у пам'ятника Паніковському? Як відшукати сонячний годинник на Подолі? Як освітлювали вулиці міста до появи електричних ліхтарів?

Екскурсовод і знавець Києва Софія Грабовецька спеціально для CityOboz розкриває таємниці старовинних вулиць і показує незвичайні куточки столиці.

Дуля під черевиком Паніковського

На вулиці Прорізній в Києві знаходиться бронзовий пам’ятник Паніковському – персонажу відомого твору Ільфа і Петрова "Золоте теля". Скульптура споруджена на тому місці, де за романом шахрай вдавав з себе сліпого та ошукував довірливих перехожих.

"Щоб зрозуміти, як саме він витягував гроші, візьміть його за руку, і тоді його рука, по суті, опиниться у вас в кишені", – говорить екскурсовод.

Але головний секрет пам’ятника в іншому. Внизу скульптури лежить гаманець, з якого нібито випадають гроші. Якщо захочете підібрати монети – не поспішайте. Спочатку підкладіть під його черевик дзеркальце і ви побачите, що хитрий Паніковський показує вам дулю.

Сонячний годинник

На вулиці Сковороди, у дворику Києво-Могилянської академії, знаходиться найстаріший сонячний годинник Києва. З’явився він на початку ХІХ століття. З його допомогою студенти спостерігали за плином часу та вивчали астрономію.

Вертикальний годинник стоїть на невеликому квадратному п'єдесталі. На кожній грані колони є свій циферблат з написом: "Годинник східний", "Годинник західний", "Годинник полудневий" та "Годинник північний".

"Зробив їх французький вчений на ім’я П’єр Брульон. Вони і сьогодні працюють так само ідеально, як колись. Єдине, треба знати, як ними користуватися", – додає Грабовецька.

Обгорілі обличчя на Хрещатику

Про масштабну пожежу в Києві, яка знищила історичний центр столиці в 1941 році, може розповісти будинок по вулиці Хрещатик, 32. Збудований ще у 1913-1915 роках, він слугував Київським відділенням Російського банку.

В часи Другої світової війни, відступаючи від німців, радянська влада підірвала багато важливих об’єктів Києва. Тоді в повітря злетіло чимало будинків на Хрещатику. Вогонь пошкодив і банк, але сама будівля вціліла. Зокрема, неушкодженими залишилися картуш над парадними дверима і маскарон над воротами. Після того, як центральну вулицю відбудували у стилі так званого сталінського бароко, лише обгорілі маскарони нагадують про жахливу пожежу і те, як виглядало місто до війни.

Читайте: Як вести себе на екскурсії: 11 порад гіда

Коліщатко на червоному корпусі КНУ

Перші електричні ліхтарі у Києві з’явились вкінці ХІХ століття. А вся електрифікація міста закінчилась аж у 1926 році. Тому довгий час вулиці освітлювали за допомогою свічок і гасових ламп.

Такі гасові ліхтарі знаходились і біля червоного корпусу університету імені Шевченка. І хоча їх вже давно переробили під електричні, але внизу на тумбі досі збереглося коліщатко – частина механізму, за допомогою якого опускали ліхтар, щоб його заправити гасом.

До речі, один з перших електричних ліхтарів в Києві можна побачити у сквері Чкалова на вулиці Гончара. Стояв він там ще до революції 1917 року, а його ніжка була оздоблена зображеннями Зевса. Сьогодні через нові плафони і лампами ліхтар виглядає більш сучасно, тому його важко відрізнити від інших вуличних ліхтарів.

Читайте: Цікаве місто: 5 секретів Києва від екскурсовода

Східний дворик

На вулиці Пушкінській, за посольством Туркменістану, розташований дворик у східному стилі. На його території є незвичайна альтанка з великим куполом, яка схожа на справжню мечеть. Її збудували спеціально для працівників амбасади, аби вона нагадувала їм частинку батьківщини.

Потрапити у східний дворик можуть тільки співробітники або гості посольства. Тому подивитися на нього можна з далеку, зайшовши зі сторони вулиці Прорізної.

Раніше екскурсовод Андрій Краснящих розповів CityOboz про п'ять секретів Харкова, серед яких занедбаний елеватор-ратуша, "нові" топоніми з безглуздою транслітерацією і колишня будівля концтабору, де проводилися масові розстріли.