УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Прем'єром може і не стати, але Президентом буде точно

Прем'єром може і не стати, але Президентом буде точно

фото персональний сайт Юлії ТимошенкоПрезидент озвучив мрії про посилення своїх повноважень. Він заявив, що потрібно скасувати (переписати) закон про Кабмін, внести в 2008 році зміни до Конституції і віддати йому на відкуп силові міністерства. А проти призначення на пост глави уряду пані Тимошенко заперечень, начебто, у Ющенка більше немає.

У Юлії Володимирівни, схоже, все менше сумнівів у тому, що їй таки дістанеться крісло прем'єр-міністра. Але про всяк випадок через закордонні ЗМІ вона застерігає від необачних кроків Віктора Андрійовича, який почав, було, "водити козу" з "ширкою".

Німецькому журналу Spiegel леді Ю. розповіла про намір домагатися права самостійно формувати Кабінет Міністрів у разі призначення її прем'єром. А в інтерв'ю польському інтернет-виданню "Gazeta.pl" вона виклала план своїх дій на випадок, якщо НУ-НС створить коаліцію з Партією регіонів. "Якщо Президент і прем'єр змовилися за моїми плечима, очевидно, буде повторення попередньої коаліції. У мене є план "Б": ми залишаємося в опозиції, а я почну готуватися до президентської виборчої кампанії ", - пригрозила Тимошенко.

На сьогодні цілком ясно, що дії головних гравців українського політичного Олімпу націлені не тільки на найближчу перспективу - формування парламентської коаліції, призначення голів парламенту та уряду. У не меншому, а, може бути, навіть більшою мірою їх помисли спрямовані на майбутні президентські вибори. Тим більше що події 2007 року поставили під сумнів значимість поста прем'єр-міністра в Україні і взагалі статус парламентсько-президентської республіки, задекларований у змінах до Конституції 2004 року.

Також абсолютно очевидними є мотиви Віктора Ющенка прибрати до своїх рук силові міністерства, в тому числі, МВС. Це дозволило б йому більш спокійно допрацювати свій перший термін. Також Ющенко, мабуть, сподівається, що контроль над правоохоронними органами допоможе йому і на наступних президентських виборах.

Однак така точка зору бачиться досить ілюзорною. Віктор Андрійович, мабуть, згадує, як йому було привільно, коли в 2005 і 2006 роках головним міліціонером перебував Юрій Луценко. Останній регулярно тоді співав дифірамби Президенту, не чіпав "любих друзів", не цікавився бізнесом Петра Андрійовича, прикривав, коли треба, молодшого Ющенко. І навіть нібито не подумував, не дивлячись на зростаючий рейтинг, про власну участь у наступних президентських виборах.

Тепер же ситуація докорінно змінилася. Тоді був початок каденції Президента Ющенка, а 2008 і 2009 роки - її завершення. Тоді у Віктора Андрійовича ще передбачалися шанси на другий президентський термін, а зараз їх у нього практично немає. Політики ж, включаючи міністрів-силовиків, будуть напередодні виборів вельми уважно стежити, хто з претендентів ближче до заповітної булаві. І їх поведінка буде дуже сильно залежати від вимальовується перспектив.

Дострокові парламентські вибори відкрили абсолютно нову картину розкладів на політичному полі України. Головних претендентів на президентське крісло поки що, як і раніше, троє: Ющенко, Янукович і Тимошенко. Але позапланові парламентські вибори при порівнянні їх результатів з показниками 2006 року позначили виразні, для багатьох несподівані, тенденції.

Якщо по осі абсцис відкладати час, а по осі ординат - рейтинг (у відсотках або кількості виборців), то, маючи дві точки, можна побудувати продовження математичної функції (припускаючи лінійну залежність). Наприклад, якщо на 26 березня 2006 року зафіксований показник, скажімо, 20, на кінець вересня 2007 року він дорівнює 30, то в останні дні березня 2009 року пряма добереться до позначки 40, а до 1 січня 2010 досягне цифри 47,5.

При порівнянні результатів двох останніх парламентських виборів неважко оцінити перспективи трьох політичних лідерів - за динамікою електоральної підтримки відповідних партій (блоків).

Партія регіонів, що б там не говорили її функціонери і прихильники щодо підвищив відсотки, у порівнянні з минулими виборами зазнала втрат майже в 150 тисяч виборців. Це свідчить про розчарування людей в Януковичі. Що й зрозуміло - замість "покращення вашого життя" українці відчули на собі восени і взимку 2006 року двох-триразове зростання тарифів за ЖКП, а влітку-восени нинішнього року ще й величезне підвищення цін на продукти харчування. Збільшення ж зарплат і пенсій було в цей раз, на відміну від осені 2004 року (перед президентськими виборами), мінімальним.

фото прес-служба ПрезидентаУ Віктора Ющенка ситуація ще гірше. НУ-НС тепер набрав у відсотках приблизно стільки ж, скільки і "Наша Україна" в 2006 році - близько 14%. Але виборців, що проголосували за цю політичну силу, почесним лідером якої і є нинішній Президент, виявилося майже на 250 тисяч менше. І навряд чи хто-небудь може уявити собі якісь дії Ющенка, здатні в майбутньому підняти його рейтинг.

Підтримка ж Юлії Тимошенко, як лідера однойменного блоку, зросла майже на півтора мільйона прихильників. Математична теорія сприяє їй на майбутнє. Однак на практиці багато що залежатиме від того, стане вона незабаром прем'єр-міністром, чи ні.

Якщо Тимошенко займе крісло глави уряду, то, як мінімум, спочатку її очікують нелегкі часи. Одна з головних неприємностей - висока інфляція. Друга - переговори з Росією по газу і ймовірне значне збільшення його ціни, що обумовить, знову таки, додатковий інфляційний тиск у 2008 році.

Можна уявити, як буде себе вести уряд Тимошенко в цій ситуації - пам'ятаючи її першого прем'єрства. Новий Кабмін буде вправі до середини 2008 звинувачувати своїх попередників у всіх, отриманих у спадок, соціально-економічних негаразди. А до того часу буде запропоновано єдино дієвий протиотруту інфляції - істотне зростання зарплат, пенсій і соціальних допомог.

Сценарій буде аналогічна подіям 2005 року: різке збільшення митних зборів, надходжень від податку на прибуток підприємств і ПДВ. З 2009 року слід очікувати введення податку на нерухоме (а, може бути, і на рухоме) майно, а також впровадження прогресивної шкали оподаткування фізичних осіб, що поліпшить становище для місцевих бюджетів.

Але набагато більшим фінансовим джерелом, починаючи вже з другого півріччя 2008 року, можуть стати надходження в державну казну від приватизації підприємств, повернутих у держвласність рішеннями судів. Термін "реприватизація" урядом Тимошенко використовуватися не буде, але суть того, що відбувається від цього не зміниться. Звичайно, кошти від повторної приватизації і (або) "доплат" від власників підприємств - це тимчасовий грошовий джерело. Але їх напевно вистачить (якщо згадати 24 млрд. грн. За "Криворіжсталь"), щоб збільшувати соціальні виплати і почати у великих розмірах погашати "згорілі" внески Ощадбанку СРСР в 2009 році. Таким чином, буде виконуватися головне (з фінансових розмірами) обіцянка БЮТ перед виборами 2007 року. Якщо ж дасть позитивний ефект скасування з 2009 року самого кримінального податку (ПДВ) і намітиться поліпшення в сфері малого бізнесу, то леді Ю. буде взагалі "на коні".

Ну і другий варіант. У 2007 році чи то створюється "широка" коаліція, чи то Тимошенко "прокочують" при голосуванні за посаду прем'єра, чи то "регіонали" не приймають присягу у ВР - але главою Кабміну залишається Янукович. Тоді все невдоволення населення, яке підігрівається критикою опозиції під керівництвом Юлії Володимирівни, вихлюпується на Віктора Федоровича. А значно підняти соціальні нормативи у 2008 році уряд Януковича не зможе. Адже на реприватизацію "регіонали", зрозуміло, не підуть. Надходження податку на прибуток від найбільших підприємств зменшаться - собівартість виробництва за рахунок підвищення ціни на газ у металургів і хіміків об'єктивно збільшиться.

Такий хід подій може виявитися для Ющенка ще гірше, ніж у випадку прем'єрства Тимошенко. У другій (або в третій) раз обдурений "помаранчевий" електорат, підігрітий погіршенням соціально-економічної ситуації, підтримає вимогу опозиції про дострокові вибори не тільки парламенту, а й Президента. І в цьому випадку Ющенко програє вибори з тріском.

Юлія Тимошенко ж і в першому і в другому випадку виходить у другий тур президентських виборів в парі з Януковичем. І судячи з тенденцій електорального настрою, продемонстрованого на парламентських виборах, перемагає суперника у співвідношенні, десь, 60% на 40%.

фото прес-служба Президента УкраїниЄ у нинішнього Президента один маленький шанс залишитися на другий термін - обіцянка йому цього від Юлії Тимошенко. Але в даному випадку Ющенко повинен вести себе в майбутньому вкрай обережно - не сунутися зі своїми порадами, рекомендаціями та т.п. до уряду.

Тому що якщо він дасть привід, то Тимошенко анулює обіцянку. І вона піде в цьому випадку на вибори, навіть якщо повноваження Президента залишаться, як тепер, не дуже сильними. За принципом "кашу маслом не зіпсуєш" - адже тоді БЮТ отримає і контроль в парламенті, і уряд з власним прем'єром, і Президента в особі свого лідера.

Звичайно, штабісти Партії регіонів і оточення Президента намагатимуться продукувати інший розвиток подій. Однак у 2007 році у них погано клеїлися справи, і поки що Тимошенко впевнено переграє всіх суперників.