Як єврей і грузин великого українця визначали

Як єврей і грузин великого українця визначали

У кількох країнах планети в останні 5 років пройшло розважальне телешоу за визначенням найбільш популярних вітчизняних історичних особистостей.

Зрозуміло, батьківщина слонів - Україна - не могла залишитися осторонь від світової моди і також вплуталася в цей сумнівний з усіх точок зору захід. Тим більше, що створення цього шоу (і відповідно, мабуть, чималий гонорар), як стверджують злі язики, було однією з умов переходу з ICTV на "Інтер" великого українського журналіста Савелія Михайловича Шустера.

Чому не Савіка? Та якось незручно мені 55-річної людини називати зменшувально-пестливих ім'ям! До речі, саме приблизно в цьому віці юний модельєр Слава Зайцев перетворився на молодого кутюр'є В'ячеслава Зайцева. В якості ідейного натхненника програми запросили ще одну вітчизняну журналістську зірку Вахтанга Кіпіані, який заради цього залишив посаду головного редактора журналу "Фокус".

Відео дня

Формат розважальної програми був придбаний телеканалом "Інтер" у британської ВВС. Після успіху британського проекту "100 Greatеst Britons" в 2002, "Великих" вибрали і в США, Німеччині, Франції, Фінляндії, Чехії, Бельгії (в 2 варіантах). У Франції топ-десятку великих очолив Шарль де Голль, але не знайшлося місця Жанні Д'Арк і Наполеону.

У США в десятці опинилося 7 президентів, найбільшим з яких був визнаний Рональд Рейган. У числі великих британців не знайшлося місця Байрону і футболістам, а переможцем став Уїнстон Черчилль (у Шекспіра - 5 місце).

Шустер зізнався, що коли він починав цей проект, то багато і в країні, і за її межами дивувалися: у чому його сенс, якщо без варіантів переможе Тарас Шевченко?!? Мабуть, співрозмовники ведучого чи то не знали, чи то забули, що Україна - країна контрастів і парадоксів!

Та й рахувати голоси у нас вміють абсолютно оригінально! І навряд чи канал взявся б за цю затію, якби все було так просто і передбачувано ... Коли ж я дізнався про цю задумом з визначення кращого українця всіх часів, перша відвідала мене думка була такою: "А навіщо це треба? У чому сенс такого опитування? Як можна впрягти в один візок до лебедю, раку і щуку ще й коня з трепетною ланню? "

Нічого путнього з такої тяглової сили, зрозуміло, не вийшло, хоча Шустер з Кіпіані дуже старалися. Визначити, хто матері-історії більш цінний - завдання незмірно складна, порівнянна, хіба що, з проведенням гри в брейн-ринг між блондинистого моделями та естонськими боксерами. І як виявилося, правильніше було б ставити питання трохи інакше - "А кому це потрібно?".

У своїй статті "Україна - країна контрастів і загальної дебілізації" (http://www.obozrevatel.com/news/2008/5/9/236204.htm) я вже писав про цю особливість багатьох вітчизняних ЗМІ, які чи то з власної волі, чи то виконуючи спущений зверху соціальне замовлення, згодовують своїм споживачам все більш низькопробну продукцію, сприяючи їх оглуплєніє. І тим самим відволікаючи їх від проблем зростання цін і втягування країни в НАТО, невиконання владою передвиборчих обіцянок і систематичного порушення нею ж Конституції та інших законів. Жили собі громадяни України 17 років (не рахуючи радянського періоду) без усвідомлення того, хто ж з них самий-самий, і, впевнений, ще довго не переживали б з цього приводу.

Але керівництву "Інтера" прийшла щаслива ідея заробити грошенят. Купили ліцензію, і на довгі 8 місяців змушували довірливих глядачів співпереживати і соучаствовать відбувається перегляду історичних реалій і пріоритетів. І, зрозуміло, активно голосувати, тобто витрачати кровні грошики! За час існування проекту у голосуванні (шляхом дзвінків і відправки SMS) взяли участь (за словами організаторів) майже 2,5 млн осіб! І це не рахуючи 4-5 15-хвилинних рекламних блоків у кожній програмі і генерального спонсора ...

Отже, з фінансової та ідеологічної точки зору позиція каналу зрозуміла. А от з критеріями і правилами гри неув'язочка регулярно траплялися, кои продовжилися аж до кінця шоу. Спочатку довго визначалися з тим, кого можна вважати українцем (і як ми побачили, до кінця з цим моментом так і не розібралися): спочатку записували в кандидати всіх знаменитостей, хто мав найменше відношення до України. Питання "Чи можна вважати великим українцем представників інших національностей?" Залишився без чіткої відповіді, і в результаті в початковий список (та й у фінальну десятку!) Потрапили і росіяни, і євреї, і навіть вірменин Сергій Параджанов. Також не було згоди в питанні, чи повинен великий українець бути народженим в країні, і скільки мінімально він повинен був жити в Україні. У підсумку знову ж таки в список 100 кращих українців потрапили люди, які дуже недовго перебували в Україні, або дуже цього не хотіли.

Особливо варто згадати появу в цьому рейтингу Володимира Леніна і відсутність в оном Олександра Шалімова та Вєрки Сердючки.

У підсумкову десятку абсолютно для мене несподівано не влучили Микола Гоголь, Анатолій Солов'яненко, Володимир Івасюк, Леонід Биков. Втім, смію припустити, що цей список міг бути практично будь-яким. Адже нам не пояснили і не показали, хто і яким чином підраховує глядацькі голоси. А як у нас їх часом вміють рахувати, ми чудово пам'ятаємо: у 2005 провінційний дворової музичний дует абсолютно несподівано "випередив" беззастережну фаворитку в національному відбірковому турі на "Євробачення".

Так що бути посміховиськом нам вже не звикати ...

Для додання шоу більшої правдоподібності і глядабельний в студію в якості агітаторів-адвокатів відібраної десятки запросили популярних українців. І це було найцікавіше у програмі - цікаві перли вони часом видавали!

Дмитро Корчинський так протестно агітував: "Якщо ми визнаємо великим українцем НЕ поета, вчителя або вождя, а лікаря Амосова, то це означає, що нація хвора". Але ж так воно і є! З приводу нашого духовного розтління повторюватися не буду, що ж стосується фізичного здоров'я, то наведу лише одну довідку нашого Держкомстату: населення України щорічно скорочується на 300 000 чоловік. Г-н Шустер припустив, що за російського Амосова голосували на сході країни в якості протесту проти симпатій західних жителів України, що підтримують Бандеру. На це натякнув і Леонід Кравчук, який повідомив, що йому відомі випадки, що збиралися групи людей, їм давалися гроші, і вони сотнями відправляли SMS на підтримку зазначеного кандидата. Але марний був ваш скорботний труд ...

Також наш перший президент видав свій черговий оригінальний Міркування: "Якщо переможе Богдан Хмельницький, то це буде для нинішньої політеліти, влади великим уроком: великим може стати той, хто б'ється за свій народ, а не за крісла і права! Але ми повинні розуміти, що це всього лише шоу! "

Цілком з вами згоден, шановний Леонід Макарович! Дійсно, "Великі українці" - це всього лише розважальна програма, і не варто серйозно сприймати її підсумки. Візьмемо в руки калькулятор, і все стане зрозуміло.

Отже, за даними "Інтера" за переможця віддали свої симпатії 648443 людини, або 40% усіх, хто проголосував (а всього голосувало 1621049 чоловік, що складає 3,5% всіх жителів України).

Так що немає ніяких підстав говорити не тільки про думку більшості наших громадян, але навіть про те, що Ярослав Мудрий пройшов би у Верховну Раду на чергових виборах. Друге місце за Амосовим (19,9% голосів) - дуже велика різниця, такої розбіжності не було ні в одному з попередніх рейтингів інших країн. Найбільш суперечливі реакції викликала постать Бандери. Дмитро Табачник так і заявив: "Голосування за Бандеру - абсолютно політизоване й не сприяє об'єднанню України". Представляв українського націоналіста ... грузин Кіпіані! "Чому?!? Невже не знайшлося жодного українця, охочого агітувати за Степана? ", - Упевнений, так здивувався-обурився не один житель західної України.

Ось 1 з аргументів агітатора: "Бандера і Україна - синоніми (ну це тільки ваша думка, Вахтанг! - Авт.)! Росіяни нас бояться (з чого б? - Авт.) І поважають, тому що в Україні є такі люди, як Бандера. Нас називають бандерівцями і петлюрівцями, а не шевченківцями! "Та вже, після подібних висловлювань повагу до українців і грузинам просто забезпечено!

У мене є свої припущення з приводу того, чому Кіпіані скористався своїм службовим становищем і спеціально залишив Бандеру себе: 1) Журналісту, мабуть, дійсно дуже до вподоби ідеї лідера ОУН, заради щастя одних українців знищував інших жителів країни - дуже вже азартно і переконано виступав головний редактор телепрограми; 2) Вахтанг, мабуть, подумав, що якщо вже грузин впевнений у величі цієї постаті, то українцям і всім іншим просто нічого не залишиться, як проголосувати за Бандеру; 3) Враховуючи, що лідери ОУН і УПА нині в особливої ??честі серед деяких керівників країни, то я не особливо здивуюся, якщо наступне місце роботи пана Кіпіані опиниться на вулицях Банковій або Грушевського.

А що ж сказати з приводу самого "великого українця"? Чому їм призначили Ярослава Володимировича? Мабуть, його постать зважаючи на її історичної віддаленості здалася організаторам шоу найбільш політично нейтральною. Але як казав знаменитий кавказький товариш Саахов, до чого ці дрібні жертви? Чого б не записати в українці і не проголосувати за Адама і Єву? Те, що в часи Мудрого не було не тільки України, а й самого поняття українці, практично нікого не збентежило. Тож у росіян тобто не менше підстав вважати Ярослава своїм.

До речі, Мудрий зображений на купюрі в 1000 рублів, у нас же йому "довірили" лише 2 гривні.

Закінчу своє есе висловлюваннями Юрія Рибчинського: "Амосов - точно не українець, Ярослав б теж здивувався, якби його назвали українцем. Українська нація почалася з Тараса Шевченка, коли закінчилося формування вітчизняного літературної мови! Йому поставлено найбільше число пам'яток, і самі учасники цієї десятки проголосували б саме за цього поета, символу української нації! Ми дійсно хвора нація, раз на перших двох місцях цього національного рейтингу виявилися не українці - русич і російська! "