Блог | Повернувся зі Швеції до Києва: чим знаменитий легенда "Динамо" Віктор Хлус

OBOZ.UA продовжує розповідати про відомих українських футболістів різних поколінь. Сьогодні в центрі уваги – Віктор Хлус, форвард, чия кар’єра пройшла через злети, випробування та міжнародний досвід.

Відео дня

Ранні роки та початок кар’єри

Віктор Хлус народився 12 лютого 1958 року. З дитинства захопився футболом і почав займатися в Чернівецькій дитячо-юнацькій спортивній школі. Уже тоді стало зрозуміло: перед тренерами – потужний, фізично розвинений і результативний нападник.

Його талант не залишився непоміченим – Хлус отримував запрошення від різних клубів, зокрема й від московського "Торпедо". Однак він зробив вибір на користь київського "Динамо".

"Динамо" (Київ) та "золоті" роки

У 1979 році Хлус перейшов до "Динамо" (Київ), яким керував легендарний тренер Валерій Лобановський. У команді він швидко став своїм, виступаючи поруч із такими майстрами, як Олег Блохін, Леонід Буряк, Володимир Безсонов, Анатолій Дем’яненко та іншими.

У складі киян Хлус двічі став чемпіоном СРСР, здобув срібні медалі, виграв Кубок СРСР. Особливо успішним став сезон 1981 року, коли Хлус разом із Олегом Блохіним став найкращим бомбардиром команди, забивши 10 м’ячів.

Однак із відходом Лобановського та приходом Юрія Морозова становище форварда у складі стало нестабільним. До того ж кар’єру почали ускладнювати травми.

Перехід до "Чорноморця" і розчарування

У 1985 році, під час відпустки в Одесі – рідному місті його дружини, олімпійської чемпіонки зі спортивної гімнастики Стелли Захарової – Хлус отримав пропозицію від "Чорноморця".

Після тривалих роздумів і за згодою Лобановського він залишив "Динамо". Однак реальність виявилася далекою від обіцянок. Клуб надав службову квартиру без меблів, виникли побутові проблеми, були затримки зарплати.

Цей період став серйозним розчаруванням для футболіста, і невдовзі він вирішив залишити клуб.

Успіх із "Гурією"

Наступним етапом кар’єри став грузинський клуб "Гурія" (Ланчхуті). У 1986 році команда вийшла до вищої ліги чемпіонату СРСР, і Хлус відіграв у цьому важливу роль.

Його гру високо оцінили як партнери, так і вболівальники – він продовжував демонструвати результативність і майстерність.

Однак уже в наступному сезоні "Гурія" посіла останнє місце й вибула з вищої ліги. Втім, Хлус не поїхав і провів у клубі ще два роки.

Шведський етап

Наприкінці 1980-х років Віктор Хлус вирішив спробувати себе за кордоном. Він отримав пропозицію від шведського клубу "ГАІС" із Гетеборга, у якій значилося: "Вивчили всі ваші дані, ваш шлях у футболі. Ви нам підходите. Чекаємо на вас у Гетеборзі" – і футболіст вирушив до Скандинавії.

У Швеції він провів п’ять сезонів, ставши бронзовим призером чемпіонату країни у 1989 році, а також здобув визнання вболівальників.

Згодом до нього приєдналися дружина та син. Попри стабільне життя і гідну зарплату, родину тягнуло на батьківщину.

Повернення до Києва та робота з ветеранами

Після завершення закордонної кар’єри Хлус повернувся до Києва. Він став одним із організаторів команди ветеранів "Динамо", яка за роки існування провела сотні матчів по всій Україні.

Разом із ним на поле виходили відомі футболісти різних поколінь:Євген Рудаков, Олег Саленко, Віктор Леоненко, Юрій Максимов та інші.

Навіть через роки Хлус продовжував демонструвати чудову форму та результативність.

Футбол – на все життя

На запитання про те, звідки він бере сили грати стільки років, Віктор Хлус якось відповів: "Футбол – моє життя. Цю гру я полюбив із дитинства. Хіба можна втомитися від улюбленої справи?"

Сьогодні Віктор Іванович залишається важливою фігурою у футбольному житті столиці. Він є віцепрезидентом Київської асоціації футболу, президентом Асоціації ветеранів футболу Києва, продовжуючи підтримувати розвиток футболу та піклуватися про колишніх гравців.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...