Ганні Хлістуновій пропонували переїхати до Росії

Плавчиха перед поїздкою до Криму завітала на декілька днів до столиці, щоб отримати нагороду Національного олімпійського комітету як найкраща спортсменка березня.

Після церемонії усамітнюємося у порожньому залі. Ганна сама починає розмову зі спогадів про чемпіонат світу.

— У Мельбурні був мій перший турнір такого рівня. Усе здалося грандіозним, — каже. — Найбільше вразив басейн. Ванну організатори поставили на тенісному корті імені Рода Лейвера. За 2 місяці до початку змагань були розкуплені всі квитки, хоча коштували вони 100 доларів.

Виступом задоволені?

— Так. Для мене головним завданням було здобути олімпійську ліцензію. На медаль я навіть не розраховувала.

Результати фіналісток у брасі поліпшилися у порівнянні з минулорічними. Чим це пояснити?

— За рік до Олімпіади спортсмени прагнуть набрати форму. Та і вода у Мельбурні ”швидка”.

Що допомогло вам вибороти медаль?

— Бажання піднятися на п’єдестал. Я переборола саму себе. Відпрацювала на 100 відсотків від старту до торкання.

Хто стане найголовнішим конкурентом у боротьбі за медаль Олімпіади?

— Лі Джонс — п’ятиразова олімпійська чемпіонка та Тоня Кірк — олімпійська чемпіонка. Вони мене випередили у Мельбурні.

Чому обрали у плаванні саме брас?

— Цей стиль мені вдається краще за інші, хоча й не подобається. Я з дитинства плаваю, мені дуже подобалося перебувати у воді. Але коли почалися справжні тренування, пам’ятаю, батькам доводилося умовляти мене йти до басейну.

У серпні ви стали чемпіонкою Європи. Правда, що вам пропонували переїхати до Росії?

— Так, але я не хочу змінювати громадянство. Тільки сподіваюся, що в Україні покращаться умови для тренувань. Перед гельсінським чемпіонатом я тренувалася в Броварах, але умовами не дуже задоволена. Доріжок нам не виділяють, тож поштовхатися доводиться з багатьма людьми, що плавають поруч. Нам не виділяють ”воду” у зручний для тренування час, тому плаваємо і о шостій ранку, і о дев’ятій вечора. Але, коли хочеш плавати, треба приставати на такі умови. Хоча можна виступати за іноземні клуби і тренуватися там.

Чи бувають такі моменти, коли хочеться все кинути і не приходити більше у басейн?

— Рівно два рази на день, — сміється. — Плавання — дуже важкий вид спорту. Пропливати 20 кілометрів за день набридає. Організм утомлюється. А крім плавання, у нас щодня крос і тренажерний зал.

Як рятуєтеся від депресії?

— Мені треба трішки поплакати — і я спокійна. Від депресії також рятують коханий та дві близькі подруги.

На що витрачаєте зароблені у спорті гроші?

— Дуже люблю гарно вдягатися, але намагаюся не розтринькувати грошей, бо не знаю, скільки ще плаватиму.