ГлавнаяБлоги

Духовна окупація: чи довго ми ще святкуватимемо Різдво з любителями "бояришніка"?

27.9т

13 років тому, ще задовго до війни і решти потрясінь, я свідомо і назавжди пішов з 7 січня. Це був осмислений вчинок виходу з орбіти рускої ортодоксії, яка є основою духовної окупації моєї країни. Нас тримають в руском міре власне православ'ям, а також календарною приналежністю не до світового 25 грудня, а до російських 7-січневих любителів бояришніка, які досі живуть у відсталому на два тижні світі від усіх нормальних людей.

Чесно кажучи, я не знаходжу жодного пояснення, як країна, яка воює з росією, досі святкує різдво з путіним і кірілом усупереч решті світу - і при цьому так жовчно захищає цю духовну окупацію. Про московський патріархат узагалі мовчу - ця феесбешна структура вальяжно почувається в країні, яку обстрілюють благословленні московськими попами гради й зенітні установки. І ще знаходяться мільйони адептів, які свідомо ходять у храми церкви, яка є правою рукою путіна.

Про духовну окупацію мовою та інформпродуктом я теж мовчу, бо всоте повторятися не хочеться. Такі ефіри, як цей, звісно, нічого, крім привернути увагу, вирішити не можуть. Бо все впирається в лінь і впертість моїх співвітчизників, які ладні півкраїни героїчно покласти у війні з росією - і при цьому не зробити жодного вольового вчинку, аби вийти з-під духовної окупації росії. А саме: піти з російського Різдва 7 січня. А саме: піти з московського патріархату. А саме: піти з православної догматики. А саме: піти з одномовного російськомовного світу. А саме: дупу підняти і, бляха-муха, зробити хоч щось конкретне проти духовної окупації.

Читайте все новости по теме "Рождество" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги