
Блог | А что с картинами Екатерины Билокур, которые похитили в Лувре?

Та Бог із нею, з тою короною Єлизавети, перестань мені її тицяти в очі, фейсбучику, - з історії всіх луврських крадіжок мене насправді щиро цікавить одна-єдина: викрадені 1957 р. з виставки радянського мистецтва "Цар-Колос" і "Берізка" Катерини Білокур (хто не в темі, докладніше я про це писала в есе "Катерина, або Філософія мовчазного бунту" в "Планеті Полин").
(А десь же вони висять, ті роботи, - на віллі якогось "кращого друга СРСР", чи то пак, уже його внуків...)
Саме слушний час, щоб котрась із українських інституцій (UkrainianInstitute - Український інститут? @Centre Culturel d'Ukraine en France?... чи й посольство України у Франції, при нагоді?..) нагадала французькій громадськості, що в них у минулому столітті з Лувру не тільки меч Карла Великого були викрадали - а й дещо новіше, і то без всякого медійного галасу, тишком-нишком, в повній певності, що за обікраденого художника ніхто не упімнеться: всього лиш листом-вибаченням від директора Лувру обійшлося, а художниця-кріпачка й далі ходила в кухвайці і відморожувала взимку в своїй неопалюваній майстерні пальці на ногах...
Це і взагалі корисно для країни - час від часу нагадувати нашим європейським партнерам, що вони нам ВИННІ. І то не відучора.










