"2 грудня 2006 року Кабінет Міністрів України за підписом прем’єр-міністра України Януковича В. Ф. прийняв постанову за №1674 про призначення Попова Г.Д. виконуючим обов'язки Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій.

Видео дня

Прийняття цієї святотатської постанови викликає обурення усіх християн та інших громадян України, - говориться у заяві Харківської обласної організації партії ХДС з приводу призначення Попова Г.Д. виконуючим обов'язки Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій.

Харківська обласна організація партії ХДС вважає, неприпустимим призначення члена комуністичної партії на посаду Голови Державного комітету України у справах національностей та релігій та вимагає скасувати постанову Кабінету міністрів України за №1674.

"Варто нагадати, - зазначає портал Cerkva.info, - що у своїй передвиборній програмі КПУ чітко зазначає свою прихильність лише до «канонічного православ’я». Так само для ідеологічних документів партії є характерною гостра критика УПЦ КП, католицизму та протестантизму, не кажучи вже про новітні релігійні рухи. Фракція КПУ послідовно виступає проти «втручання» з боку Константинопольського патріархату в ситуацію в українському Православ’ї, закликаючи Вселенського патріарха не підтримувати стосунки з «неканонічними» українськими Православними Церквами без погодження з Московською патріархією. Крім того, не так давно П.Симоненко ініціював звернення до Генерального прокурора України щодо незаконності реєстрації УПЦ КП 1992 р. Тобто очікувати від представників даної політичної сили послідовного дотримання свободи совісті, як то кажуть, не доводиться. Разом з тим, лідер Компартії П.Симоненко відверто заявляє і про те, що комуністи й надалі розглядають релігію як опіум для народу, незважаючи на усі свої реверанси на адресу «канонічного» православ’я. Так само практична діяльність Компартії та її парламентської фракції у релігійному питанні більш відповідає саме традиційним для них атеїстичним переконанням. Так, фракція КПУ впродовж 2003-2006 рр. не підтримувала усі законопроекти, спрямовані на надання Церквам і релігійним організаціям права постійного землекористування земельними ділянками, від чого в першу чергу виграла б як раз УПЦ. Натомість протягом 2002-2003 рр. ця партія була єдиною політичною силою, яка підтримувала ухвалення законопроекту щодо внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (реєстр. № 1281), розробленого Держкомрелігій і яким, зокрема, передбачалося суттєво розширити повноваження останнього, а отже створити можливості для більш широкого втручання державних органів у діяльність релігійних організацій. Тобто справа формування державно-церковних відносин може потрапити до «надійних» рук. Що стосується питання можливих наслідків створення нового органу для подальшого розвитку релігійного середовища, то їх слід розглядати в контексті останніх подій у державно-церковних відносинах. Нагадаємо, що представники «антикризової» коаліції – регіонали, соціалісти та комуністи вже двічі знехтували чітко заявленими інтересами Церков і релігійних організацій, не підтримавши законопроекти щодо надання релігійним організаціям права постійного користування земельними ділянками та права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому їхня риторика під час обговорення вказаних законопроектів дуже нагадувала пасажі радянської антирелігійної пропаганди. Тому, вочевидь, мова не йде про створення сприятливих для Церков умов. А отже залишається лише варіант створення такого органу в інтересах державного впливу на Церкви та релігійні організації. Крім того, варто нагадати, що впродовж усієї історії свого існування Держком у справах релігій боровся за отримання контрольних функцій, зокрема по відношенню до релігійних організацій. Можна припустити, що новостворений орган піде цим же шляхом, мотивуючи це необхідністю контролю за чітким дотриманням законодавства, захистом національних інтересів перед обличчям поширення неорелігій та іншими благими намірами, якими відомо куди вимощений шлях. А це вже вочевидь загрожує як релігійній свободі в Україні зокрема, так і демократичним процесам в нашій державі загалом", - резюмує Cerkva.info.