"Литвин намагатиметься стати партнером Ющенка"

Голова Верховної Ради Володимир Литвин терміново припинив свій візит до США для повернення в Україну. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів з питанням: «Якою буде роль Володимира Литвина у формуванні нового уряду?»

Видео дня

Юрій ЯКИМЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„На мій погляд, він уже достатньо сказав про те, якою буде його роль у формуванні нового уряду: я маю на увазі, що Верховна Рада повинна затвердити того прем’єр-міністра, якого подасть президент. Якщо говорити про те, чи ввійдуть представники Народної партії в цей уряд, то, на мій погляд, вони, швидше за все, туди не увійдуть, враховуючи те, що новий уряд матиме досить-таки складні завдання перед собою – фактично утримання стабільної ситуації і в економіці, й у соціальній сфері до виборів. Зробити це буде тяжко, тому брати на себе хоча б часткову відповідальність за уряд, який може ці завдання не виконати, для партії Литвина недоцільно ”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Без Литвина ніяких шансів для затвердження нового прем’єра парламентом у Ющенка немає. І це чудово розуміють і Ющенко, і Литвин. Складається враження, що Ющенко ще заздалегідь мав на меті таку необхідність добрих стосунків із Литвином, адже він набагато раніше заговорив про коаліцію зі спікером (що до речі було сприйнято дуже негативно певною частиною учасників «помаранчевої революції»). Тоді виходить, Ющенко вже раніше припускав, що Тимошенко доведеться звільняти з посади прем’єра. Складається враження, що у Ющенка і Литвина тісніший психологічний контакт, аніж у Ющенка і Тимошенко. Можливо, це ще йде з часів, коли сам Ющенко був прем’єром, а Литвин - головою Адміністрації Президента (щоправда іншого Президента). Можливо, що й все надмірно революційне оточення починає потроху обтяжувати Президента і він готовий повернутися до більш спокійного і менш рухливого оточення. Тоді політичний союз з Литвином може бути тривалим ”.

Олексій ГАРАНЬ (професор політології):

„За нинішніх умов роль Литвина зростатиме, і я не виключаю того, що намітиться тенденція до зближення Литвина і команди Ющенка. Я не виключаю того, що в процесі формування нового уряду роль домовленостей із Литвином і його фракцією зростатиме”.

Віктор ШЛІНЧАК (головний редактор Інтернет-видання «Главред»):

„Перш за все, Володимир Литвин намагатиметься стати партнером Віктора Ющенка. Йому дуже буде вигідно зараз, напередодні парламентської кампанії, переконати Ющенка і Юрія Єханурова взяти в нову урядову команду побільше представників Народної партії. Я володію інформацією, що з рядом представників Народної партії або людей, наближених до неї, вже були проведені переговори. Швидше за все, Литвин у цій ситуації, доки їздив по Нью-Йорках, втратив роль «арбітра нації», на яку він раніше претендував. Це місце зараз посів президент, який продемонстрував, що саме він є гарантом Конституції й гарантом спокою не тільки в суспільстві, але й у верхах, тому Володимиру Литвину не залишиться нічого іншого, як приймати ту гру, яку йому запропонує президент”.

Ігор КОГУТ (голова ради «Лабораторії законодавчих ініціатив»):

„Володимир Литвин намагатиметься забезпечити координацію можливої парламентської коаліції, котра буде власне підґрунтям, політичною опорою цього уряду”.

Кость БОНДАРЕНКО (директор інституту національних стратегій):„Усе залежатиме від того, яку роль він захоче для себе визначити. Якщо він захоче стати просто одним із помічників президента у формуванні урядових структур, щоб якимось чином ліквідувати політичну кризу, – це одна річ. Якщо він бачить для себе значно більшу, але й значно важчу роль арбітра в цьому процесі, людини, яка може стояти над процесом, – це зовсім інше. З одного боку, він дійсно може погодитися підставити своє плече президентові й стати просто другою людиною в державі, слухняно роблячи те, що вигідно президенту. З іншого – він може реально впливати на те, щоб уряд формувався на основі парламентської більшості. Для цього він мав би стати центром формування парламентської більшості. За цієї умови він мав би вирішальний вплив і на формування уряду. Тепер потрібно просто почекати, який сценарій обере для себе Литвин: чи він відчує себе нарешті лідером, політичним гравцем, чи він і далі залишатиметься одним із апаратних гравців”.