Видео дня
Дітище Пінчука та Тігіпка «обдєлалось» та осиротіло. За ним доглянуть Ілліч із Сівковичем
Тигіпко з коханою відпочиває в Альпах.
Хоча не схоже, що, та людина, яка без ентузіазму піднялася на трибуну, провела чотири медових місяці. Меду того очевидно була крапля в бочці дьогтю. Бо той, кого раніше називали не інакше, як «молодим і перспективним» - постарів і виглядав змученим.
Було видно, що в Сергія Леонідовича не було бажання приходити на цей з’їзд. Було видно, що він одначе розумів, що треба поставити крапку. Було видно, що його переконали з’явитися на люди, щоб не було скандалу. І от він на трибуні – навіть жодного легкого усміху на обличчі. Тигіпко виправдовується: «Пауза була необхідна. Ця поразка на виборах для мене не пересічна подія. Треба було переосмислити, що сталося. Всім політичним партіям, які підтримували Януковича зараз важко, ми всі втрачаємо підтримку, ніхто не набирає. Для нас найвигідніша позиція, це чекання, поки нова влада наробить помилок», - так хмуро змалював перспективу тих сил, які програли вибори Сергій Леонідович.
Треба сказати, що поразка відчувалась у всьому: у настроях делегатів і навіть у місці проведення з’їзду. Невелика зала Будинку вчителя раніше була улюбленим місцем збору дрібних націонал-патрітичних сил і маргіналів. Партії влади, якою колись була і «Трудова Україна» вибирали для своїх з’їздів помпезні зали. І навіть розмовам організаторів, що встановлений телеміст – «Київ- Запоріжжя- Донецьк- Харків» ніхто особливо не вірив. Всі бачили інше: президія з’їзду тіснилася на маленькій сцені, й з гальорки всі виглядали такими дрібненькими: і Табачник, в Адміністрації якого колись працював Кучма, і гоноровий Сівкович, який нажив скандальної слави на темі отруєння Ющенка і фаворитка Людмили Кучми пані Кужель. По-іншому сприймався хіба що Коновалюк, зрештою більшими задаються всі люди, які внутрішньо задоволенні і випромінюють амбіції.
Як стало зрозуміло на з’їзді, партія переживає не найкращі часи: написали заяву про вихід з її лав керівники кількох центральних і західних регіонів, після розформування фракції «Трудової України» в парламенті партію покинули такі відомі політики, як Шаров, Деркач-молодший, Йоффе, Єдін й інші депутати. Правда, кілька нардепів навпаки прийшло, зокрема такий «важковаговик» як Сівкович. Однак це вже заслуга не Тигіпка. Це вже інший проект. Вже все заздалегідь вирішено - на цьому з’їзді дітище Тигіпка-Пінчука, по тій причині, що їм воно не потрібне, передадуть в інші руки. Кому? Очевидно тут зметикували на трьох. Один з цієї трійки вже вирішено стане обличчям партії. Він – нардеп Валерій Коновалюк. Він не хвилюється, а тихенько посміхаючись, чекає, коли за регламентом о 12.35 будуть голосувати за його кандидатуру на голову партії. Спеціально заради цього він кілька днів тому написав заяву про вихід з партії Януковича – «Регіони України». Правда не зрозуміло чому він такий щасливий. Може правду подейкують, що проектом зацікавився сам Рінат Ахметов.
А поки останнє слова має ще голова партії Тигіпко. Він пояснює загалу, чому кинув штаб Януковича після другого туру. «Коли почався Майдан, я радив Януковичу звернутися до людей. Віктор Федорович на це не пішов. Очевидно він сподівався на рішучі кроки Президента. А я знав, що силового варіанту не буде. А коли, ще й розпочалися розмови про сепаратизм, я зрозумів, що рішення треба приймати негайно. І я залишив штаб». Розповів Тигіпко і чому не повернувся до НБУ, адже посаду головного банкіра країни він залишив тимчасово поки працював в штабі. «Це було рішення не політика, а банкіра. Колектив банку симпатизував іншому кандидату. Я б вже не спрацювався».
Далі Сергій Леонідович досить лояльно, як для керівника штабу кандидата, що програв вибори охарактеризував нову владу: «Аналізуючи урядові рішення я ловлю себе на тому, що робив би так само. Не погоджуюсь лише з деякими». До такої тональності Тигіпка добре пасувала синьо-помаранчева сцена - це кольори «трудовиків». Тигіпко не згадав в промові ні арешт Колеснікова, хоча частина депутатів, що сиділа в президії регулярно відвідувала суд, ні скандал навколо театру російської драми ім. Лесі Українки, хоча проблема особисто близька партійцю Табачнику. Тобто нічого з того матеріалу, на чому нагнітає істерію нинішня опозиція. Проте чомусь зауважив, що нова влада проводить неправильну кадрову політику – «вичищаються всі чиновники, які підтримували Януковича». Хоча в таборі тих, хто працював на Ющенка, зовсім іншої думки. В їх середовищі тільки й обговорюється тема, що блакитним чиновникам надають перевагу перед помаранчевими кадрами. Доходить навіть до смішних випадків, як то новопризначений заступник голови обладміністрації Кіровоградщини Юрій Литвин, якій на з’їзді у Сіверодонецьку сидів за Лужковим, тепер всім пояснює, що на справді він їздив до тещі на млинці, й невідомо, як опинився на з’їзді сепаратистів.
Далі Тигіпко проказав коронну для нинішньої опозиції тезу, що «нова влада доходить до безглуздя звільняючи директорів садків і шкіл, за їх участь у виборах». Шкода, що Сергій Леонідович, під час другого туру, ще сидів у центральному штабі Віктора Януковича. Цікаво, а чи говорив би він те саме, якби побував в сотому окрузі, де ці директори дитсадків організовували напади бандитів на дільниці, втікали з протоколами, нахабно сміялися в очі спостерігачам, коли їм розповідали, що вони вчиняють кримінальний злочин. Так хочеться, щоб хоч хтось з опозиції логічно пояснив, як можуть продовжувати навчати дітей люди, які свідомо і нахабно порушували кримінальний кодекс!
Далі Сергій Леонідович заговорив про себе. Він розповів, що хоче скласти з себе повноваження голови. Тигіпко дав зрозуміти, що хоч і залишається в партії, але на керівництво більше претендувати не буде. «У «Трудової України» не буде сірого кардинала», - промовив Тигіпко. Після цих слів Дмитро Табачника, якого в свій час величали не інакше, як «сірим кардиналом» нахилився до вуха Сівковича, й з посмішкою про щось зашепотів. Мабуть про те, хто буде сірим кардиналом, хто білим, хто фіолетовим у новій «Трудовій Україні». Ця парочка, і є очевидно, ще двома з тих трьох, хто зметикував новий проект.
Завершив Тигіпко свій виступ фразою: «Наш кандидат вибори програв. В його таборі була зрада і некомпетентність. Та я повинен був все це передбачати. Тож тепер я повинен нести персональну відповідальність. Партії потрібен нове обличчя. Я рекомендую обрати Валерія Коновалюка».
Коновалюк зрозумівши, що всі дивляться на нього, щоб, не посміхатися по дурному, зашептався з Олександрою Кужель. Він все говорив, а непристойно засмагла заступниця Тигіпка все кивала і посміхалася. Єдина жінка в президії не випадково вибрала собі стілець біля Коновалюка, очевидно вона вже повністю списала з рахунків вічно молодого і вічно перспективного Тигіпка. В своєму виступі вона навіть дозволила собі сказати, що Сергій Леонідович тягне партію вниз. А коли заговорила про Коновалюка обличчя засвітилося. «В «Регіонах» його ніхто не образив, знайшов би собі тепле місце. Однак коли всі лізуть до Януковича за солоденьким, Коновалюк взяв і прийшов до нас. У вас хороший смак», - Кужель грайливо глянула на Валерія Ілліча.
Вибір Валерія Коноввалюка можна зрозуміти. Припускаю він не довго думав, коли йому запропонували очолити «трудовиків» й сформувати однойменну фракцію. Адже в «Регіонах» спостерігається нездорова атмосфера, коли навіть нардепи зіскакують з місця й ввічливо витягують шиї, якщо важкою ходою і з важким поглядом наближається Віктор Федорович. Сама бачила. Мабуть амбітному Коновалюку набридло віддавати честь не президенту, не прем’єр-міністру, і навіть не депутату Януковичу.
А Кужель продовжувала говорити з трибуни про своє про жіноче: мовляв завжди треба віддавати перевагу молодим чоловікам. «Нам вже СДПУ(о) заздрить. Думаєте вони, не розуміли, що Шуфрич маж більший рейтинг ніж Медведчук. А уявляєте Медведчука, який би уступив місце Шуфричу».
Репортаж про з’їзд, був би неповним без колоритного виступу керівника миколаївських трудовиків. До нього з’їзд від церемонії прощання з тілом Тигіпка відрізнявся хіба, що тим, що про покійника не говорять погано, а всі оратори один перед одним розхвалювали Коновалюка, й слізливо критикували Сергія Леонідовича. «Виборчу компанію ми пережили, як шторм. Партія не сіла на мілину, не потонула, а щезла з горизонту, як підводний човен», - при перших словах морського вовка з міста корабельників зал оживився. «Сьогодні мало знати, що Тигіпко живий…». В залі почулися перші «ха-ха». «Сергій Леонідович, так хлопнув дверима, що партія «обдєлалась». Вистачить! Треба нарешті про все говорити по дорослому, без «балди»…Хоча ми і любимо Тигіпка не менше ніж капітана Немо!». Зал вже не стримувався в емоціях, включно з «капітаном Немо» в президії. Було видно, що такі грубі жарти Тигіпку слухати навіть приємніше ніж слізливу критику. Хіба, що всім було не зрозуміло куди хилить оратор. Невдовзі все прояснилось: виявляється Тигіпко хороший, але слабий, а от Коновалюк «володіє чорним поясом по дзюдо» і певно краще тримає удари.
Потім «морський вовк» на правах старшого і досвідченішого трудовика став давати настанови молодому нардепу: «в політиці, якщо сказав «А» не будь «Б»; «якщо ти в опозиції – тягни сокиру, а не час». В роботі з електоратом миколаївець запропонував використати досвід спілкування з солдатами полководця часів царя Петра та Меншикова: «Ату крепость! Там бабы и водка! И всем стало все понятно, за что бороться…»
Від смішного перейшли до серйозного - почалося голосування. Проти відставки Сергія Тигіпка проголосувало лише сім людей. Було добре помітно, як образився Сергій Леонідович. Людину можна зрозуміти стільки років віддав партії, а тут навіть заради пристойності його ніхто не умовляв залишитись. За обрання Коновалюка головою проголосували одноголосно…
Виступ нового керівника відрізнявся від виступу старого своєю радикальною опозиційністю. Валерій Ілліч говорив, що «нова влада розпочала полювання на відьом», що «дефіцит бюджету 14 мільярдів», що «інфляція до кінця року буде 30%» і т.д. Закінчив свій виступ Коновалюк зобов’язанням створити парламентську фракцію до 1 червня.
Треба зауважити, що справа ця не з дешевих. «Трудовій Україні» в парламенті не вистачає партійних штиків, треба буде докуповувати. За чиї гроші? Тигіпко, ще раз підтвердив «ОБОЗУ», що Віктор Пінчук з ім’ям якого раніше асоціювались трудовики, партією більше не займається, здав квиток, а отже й фінансувати не буде. Про теж саме розповідали й прості партійці. Хіба що Сівкович з Табачником скинуться…
До речі поговорити про це та інше з партійцями в неофіційній атмосфері не вдалося, на фуршет «трудовиків» пресу не пустили. Це єдине нагадало, що колись «Трудова Україна» була потужною партією влади.