Піскун: Я не розумію, де справи щодо людей, які провалюють АТО

15 серпня Рада прийняла закон про створення в Україні військових прокуратур. Ідею їхнього створення, а також відновлення військових трибуналів ще в травні висловлював колишній Генеральний Прокурор України Святослав Піскун, тому новоприйнятий проект "Обозреватель" вирішив обговорити з ним.

В ході розмови ми дізналися, що ухвалений проект – це лише половина справи, і він не дасть бажаних результатів без прийняття ще одного закону. Крім того, Святослав Михайлович розповів про інші законодавчі недопрацювання, за якими криються серйозні пастки для українців та постреволюційної влади.

Святославе Михайловичу, 15 серпня парламент прийняв закон про створення військових прокуратур. Ви давно говорили про необхідність такого рішення. Як Ви оцінюєте ухвалений проект, чи може він покращити показники притягнення до відповідальності військових злочинців в Україні?

Дуже повільно працює наша Верховна Рада, тому що цей закон треба було прийняти ще в травні.

Дійсно, коли я працював Генеральним Прокурором, тоді були військові прокуратури, тоді були військові трибунали, і система охорони власності майна військових забезпечувалася прокурорським наглядом.

У зв’язку з тим, що Януковичу не треба було зберігати наші українські Збройні Сили у бойовій готовності, при ньому і при Пшонці (Віктор Пшонка, колишній Генпрокурор. – Ред.) були скасовані військові прокуратури, а також були внесені зміни до закону, і скасовані військові трибунали. Тобто над військовим майном, над військовими, над їх підготовкою, над отриманням ними житла, над захистом їх соціальних прав перестав діяти прокурорський нагляд. Утворився вакуум прокурорського нагляду над військовими, і, звісно, з цієї хвилини там почалися зловживання, крадіжки, розкрадання, невиконання завдань, які були поставлені Міністерством оборони і т.д.

Якщо зараз після прийняття закону про створення військових прокуратур наступним кроком не буде поновлення військових трибуналів, то цей закон працювати не буде. Мною передано вже і в Адміністрацію Президента, і в Верховну Раду проект закону про поновлення роботи військових трибуналів України.

Читайте: Прокуратура возбудила полтысячи дел в военной сфере с начала АТО

Дуже правильно зроблено, що поновлено роботу військових прокуратур, оскільки розслідувати кримінальні справи, пов’язані з вчиненням військових злочинів, повинні фахівці. Так само і розглядати в судах кримінальні справи про вчинення військових злочинів теж повинні фахівці.

Сьогодні в наших судах загальної юрисдикції таких фахівців немає. І кожен суддя, особливо жінки, відхрещуються від цих справ, вони не хочуть судити сепаратистів, вони не можуть судити військових полонених, бандитів. Ви ж подивіться: ніхто не заарештований, ні одного суду немає, тому що судді бояться прийняти рішення; вони не знають, що таке військова операція, що таке охорона військового об’єкту, що таке військова зброя, що таке застосування сили. І в яких випадках на посту вона застосовується без попереджувального пострілу. В яких випадках є кримінальні дії, коли людина потрапляє в полон, а коли вона здається.

Тобто виходить така ситуація, що закон про відновлення військових прокуратур є неповним?

Цей закон не може бути без другого, бо військові прокурори напрацюють кримінальні справи, а логіки завершення цих справ в суді не буде. Ви розумієте, що це пуста трата часу, державних грошей, людей зараз на роботу приймуть, а результату не буде.

На вищому рівні має бути дуже серйозна розмова – терміново треба поновити військові трибунали. Прийнятий закон неповний, і чому Генеральний Прокурор на це не звертає уваги, я дивуюсь. Цей закон тягне за собою обов’язкові військові суди.

А зараз в Раді є зареєстрований проект про їх відновлення? Я знаю, що кілька місяців тому ви пропонували відповідні зміни до законодавства.

Я подав через Ляшка, а Ляшко його сховав. Я зараз через нардепа Віктора Тимошенка знову подам. А зараз там такого проекту немає.

Розумієте, це треба було прийняти ще три місяці тому, коли я кричав, просив, щоб прийняли закон про військову прокуратуру, поновили трибунали, тому що інакше немає можливості судити бандитів, які вбивають наших дітей. Мене влада не чує. Можливо, вони займаються піаром, виходячи з їх фаху, але професіоналів вони не чують.

То, може, Ви спробуєте свої сили на виборах до парламенту, щоб мати можливість доносити свою думку та самостійно реєструвати законодавчі ініціативи?

Так, я планую піти на свій мажоритарний округ, де я вже обирався народним депутатом.

А як ви оцінюєте прийнятий закон про військові прокуратури не з точки зору його половинчатості, а з точки зору прописаних норм?

Під час прийняття були не дуже відповідальні заяви окремих депутатів про те, що військові прокурори, слідчі повинні бути зараховані до тієї частини, за якою вони наглядають. Я вважаю, що це дуже велика помилка, прокурор не може жити і працювати в тій частині, за якою він наглядає, відповідно до своїх посадових обов’язків, тому що це буде необ’єктивно.

Прокурор не може підпорядковуватись командиру військової частини. Адже він повинен бути об’єктивним, а якщо він буде туди зарахований, то його кар’єрне зростання і звання будуть залежати від командира цієї частини, а значить цей прокурор не зможе бути незалежним, тому цього робити не можна. Слава Богу, ці пропозиції не пройшли, і в прийнятому законі їх немає.

Відповідно до прийнятого закону, Україна буде поділена на п’ять регіонів, кожен з яких матиме свої регіональні військові прокуратури. Це будуть Східний, Західний, Центральний, Північний та Південний регіони. Це будуть регіональні прокурори, а уже їм будуть підпорядковані прокурори округів.

А ви хочете тепер створити військові трибунали з такою ж структурою?

Не створити, вони були, їх треба відновити, але трошки удосконалити цю систему військових судів. Я вже подав проект закону - він повністю відповідає прийнятому закону про військові прокуратури.

Я бачила, що в прийнятому проекті військовий прокурор має бути заступником Генпрокурора. У вашому ще травневому проекті була така ж ідея? Руслан Князевич (автор проекту про створення військових прокуратур) з вами не радився?

Ні, Князевич зі мною не радився, але він грамотний і толковий юрист, і він все правильно зрозумів. Я думаю, що він порадився з нашими прокурорами.

Якщо все ж таки закон про відновлення військових трибуналів буде прийнято найближчим часом, скільки часу займе створення військових прокуратур і трибуналів?

Військові прокуратури можна буде створити протягом, думаю, місяця. Військові трибунали – протягом двох.

Тобто десь у жовтні ми можемо побачити перші справи?

Так. Я думаю до того часу якраз завершиться АТО, і треба буде, щоб хтось за це все відповідав. Ви ж розумієте, що сьогодні невигідно, щоб були нормальні військові прокурори, нормальні розслідування, тому що під час цих розслідувань і слідства з’ясується, що у хлопців покрали бронежилети, що покрали пальне для танків, що покрали самі танки.

От вкрали танк Т-72 з Київського танкового заводу.. Ну це ж просто дурня, як можна з заводу вкрасти танк?.. Він важить 70 тон! На чому його вивезли!?

Крім того, незрозуміло, як це можна було зробити непомітно…

Ну, припустимо, чимось їх опромінили (посміхається. - Авт.). Ну і де цей танк? Це говорить про те, що завтра ракетну установку вкрадуть і пальнуть по Адміністрації Президента. Що він буде робити? А як завтра цей танк вистрелить в Кабмін чи у Верховну Раду?..

Танк украли, і не можуть його знайти. Та після такого всі ті, хто керує прокуратурою Києва, міліцією міста, повинні подати у відставку. Вони не можуть розкрити викрадення "слона"!

Святославе Михайловичу, як би Ви взагалі оцінили роботу правоохоронної системи України, судів, прокуратури?

Я не розумію, де справи відносно людей, які провалюють АТО; я не розумію, де справи відносно людей, які стріляли на Майдані; я не розумію, де міліціонери, які били студентів; я не розумію, де сьогодні покарані люди, які вчинили антидержавну змову на сході України – це керівники Луганської і Донецької областей, керівники районів, міст…

Де вони, ті люди, які організовували заколоти, мітинги, які допомагали сепаратистам, які організовували військові формування, що приходили з Москви? Я не розумію, де частина прикордонників східного регіону, які пропускали вантажі, де вони, чого відносно них немає проваджень, що сталося?

Я думаю, що все суспільство цього не розуміє. Чесно кажучи, я не бачу сьогодні збалансованої роботи правоохоронних органів держави, я не бачу взаємодію між судами, прокуратурою і органами внутрішніх справ. Служба безпеки працює окремо, а все решта працює окремо. Поки що результатів діяльності системи правоохоронних органів немає. Питання в тому, чи буде цей результат найближчим часом. Зараз уже тяжко на нього відповісти. Я дуже сподіваюся, що буде. Інакше ця країна приречена на забуття в світі і в Європі.

Хотілося б іще з вами поговорити про ситуацію на сході, а також про російський "гуманітарний вантаж". Якщо ми його не пускаємо, а вони ломляться через КПП, підконтрольний терористам, чи є це злочином, і кого можна притягти до відповідальності? ( інтерв'ю записувалося ще до того, як Україна визнала конвой гуманітарною допомогою. - Авт.)

Справа в тому, що це не військовий злочин, це злочин проти держави Україна, називається він "незаконний перетин кордону", масово, з застосуванням сили чи обману. Цей вантаж і ці люди, які його привезли, незаконно прибули на територію держави – як мінімум, це кримінальне провадження, а як максимум – це арешт тих людей, які прибули, і арешт того всього вантажу, який незаконно перетнув кордон держави.

Читайте: ГПУ заподозрила Пшонку в получении гражданства Казахстана

Наші війська повинні його оточити і заарештувати, оскільки, по суті, цей "гуманітарний вантаж" - це контрабанда, тому що цей вантаж незаконно, без документів перетнув кордон держави.

А як ми маємо кваліфікувати приїзд Путіна в Крим? Адже для нас і для більшості світу Крим – це тимчасово окупована територія України. То хто тоді там Путін, і яке він мав право туди в’їжджати?

Якщо брати наше законодавство, то Путін так само незаконно перетнув кордон нашої держави, і тим самим вчинив злочин. Якщо виходити з позиції Росії, то він в Криму – на своїй території, він президент РФ – де хочу, там і ходжу.

Тому ми повинні на це відреагувати. До речі, це вже не вперше. Мова йде не лише про Путіна, з ним багато людей в’їхали до нас без відповідних документів, і можна порушувати справи, але цього ніхто не буде робити.

Взагалі Україна повинна прийняти закон про анексовану територію, врегулювати її правовий статус. Я не знаю, чи прийнятий у нас уже закон про правовий статус громадян, які перебувають на анексованій території. Якщо так, то треба Верховній Раді ухвалити зміни до цього закону, де прописати, що громадяни, які мають реєстрацію України і РФ, і живуть на цій території – це одна справа. А офіційні посадові особи, які приїжджають на цю територію, - це зовсім інша справа.

А якщо, наприклад, завтра президент якоїсь країни (не Росії) поїде в Крим, він на яку територію приїде – на російську? Але для нас він приїде на анексовану територію, тобто українську, а значить ми з цією державою, якої він президент, повинні розірвати дипломатичні стосунки.

Це все може обернутися серйозними проблемами, тому правовий статус Криму треба законодавчо врегулювати.

От, наприклад, в законі записано, що прокурор Криму має право бути присутнім на засіданнях Кабінету міністрів України, Верховної Ради України, заходити у всі державні установи України. А хто у нас прокурор АР Криму? – Няша. Ви хочете побачити Няшу на засіданні Верховної Ради України? – Ні! Тому повинен бути український прокурор АР Криму, який тимчасово буде перебувати на території Києва, надати йому кабінет, призначити заступником Генерального Прокурора України, передислокувати кримську прокуратуру.

І взагалі, правоохоронна система – це дуже чутливий і тонкий механізм, і від налагодженої роботи цього механізму залежить життя громадян нашої держави. З цим механізмом треба вміти працювати.