"Позичальник останньої інстанції": як НБУ знекровлює економіку України

6.1т

Хто вкрав краюху хліба чи люк на вулиці – сяде в тюрму, а хто пограбував цілу країну, знищив десятки банків разом з коштами вкладників та підприємств, хто знекровив реальний сектор економіки – завдяки своєму "високому даху" продовжить займати посаду Голови НБУ. Авжеж, такі люди стратегічно потрібні, щоб підписувати меморандуми з МВФ.

Злочини Гонтаревої проти української економіки прикриваються настільки складними термінами та так активно виправдовуються ручними грантоїдами, що Гонтарева та її команда і самі, мабуть, вже починають вірити, що вони не злочинці, а такі собі сучасні реформатори.

Я вже писав про системні помилки та руйнівні дії керівництва НБУ в своїй великий статті. Жодної реакції керівництва НБУ чи вищого керівництва держави.

НБУ продовжує свою чорну справу. Через депозитні сертифікати (станом на лютий 2017 року) з економіки вимили 47 млрд грн. Ці гроші не працюють на економіку, а "заморожені" Нацбанком. Нонсенс!

З одного боку, у країни шалена потреба в інвестиціях – в інфраструктуру, енергетику, промисловість. Треба будувати автодороги, модернізувати ТЕЦ, міняти теплотраси, оновлювати рухомий склад залізниці, будувати соціальне житло.... На це потрібні великі кошти.

З іншого боку, у банків є величезні вільні кошти. Ліквідність банківської системи перевищує 100 млрд грн. Але банки не кредитують цими коштами економіку - не вистачає "якісних" позичальників та проектів, здатних витримати одні з найвищих в світі відсоткові ставки.

Що мала б робити держава в такій ситуації?

А) Випустити і продати банкам державні облігації розвитку, за рахунок яких профінансувати масштабні модернізаційні проекти, які створять додатковий інвестиційний попит, створять нові робочі місця, згенерують додаткові податкові надходження до бюджетів. Це покаже приватним інвесторам, що держава не тільки запрошує їх вкладатися в Україну, а й сама розбудовує її.

Б) Випустити і продати банкам захищені держгарантіями корпоративні облігації "Укрзалізниці", "Укргазвидобування" та інших стратегічних держпідприємств, щоб без шокового підвищення тарифів профінансувати їх масштабні інвестиційні програми – будівництво нових вагонів, буріння нових свердловин тощо. Це дозволило б не тільки дати додатковий інвестиційний імпульс економіці, а й стримати зростання цін, бо штучне підвищення транспортних та енергетичних тарифів – головний роздмухувач інфляції.

В) Змусити купити ці облігації розвитку не тільки банки, а й сировинних олігархів. Розбудова країни – не прогулянка у сонячну погоду, а велика спільна відповідальність та історична місія відповідальних громадян.

Що держава робить насправді?

Нацбанк випускає так звані "депозитні сертифікати" – боргові папери НБУ, через які "стерилізуює" ліквідність банківської системи, "знекровлюючи" реальний сектор економіки. Так у них виглядає "боротьба з інфляцією". Хоча навіть першокурсник-економіст розуміє, що інфляція у нас носить не монетарний характер, а зумовлена шаленим дефіцитом торговельного балансу через слабкість експортно-орієнтованої промисловості, а також адміністративно спричиненим "тарифним шоком".

Незважаючи на реалії та національні інтереси, Гонтарева р’яно відстоює ці депозитні сертифікати, через які станом на лютий 2017 року з економіки викачали 47 млрд грн. У 2016 році ставка за депозитними сертифікатами становила 14-20% річних. Звісно, навіщо банкам було шукати інші напрями розміщення ресурсів?

Замість того, щоб приносити користь суспільству і розвивати економіку ці шалені кошти не просто "заморожені", а ще й потребують сплати за них величезних відсотків. У 2015 році відсоткові платежі за депозитними сертифікатами склали 8,2 млрд грн, а у 2016 році близько 9,5 мільярдів. Це кошти, які витягнули з кишень платників податків. Кожен платник податку на доходи фізосіб (ПДФО) в середньому сплачує майже 1 000 грн на рік за обслуговування депозитних сертифікатів НБУ, навіть не здогадуючись про їх існування.

Витончена, масштабна і, на жаль, законна схема руйнування української економіки. Нацбанк, по суті, із "кредитора останньої інстанції" (яким центробанк має бути у кризовий період) перетворився на "позичальника останньої інстанції", висмоктуючи гроші з "судин" і без того слабкої української економіки. Ми з Олегом Ляшком, Сергієм Рибалкою та всією фракцією Радикальної партії виступаємо за докорінну зміну монетарної політики та її синхронізацію з цілями розвитку економіки.

Вважаю, що ті, хто блокують модернізацію економіки України, роблять її сировинною колонією та боржником – справжні економічні вбивці. На жаль, вони досі при посадах.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, следите за обновлениями!

Наши блоги

Последние новости

Загрузка...