УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Александр Ягольник
Александр Ягольник
Украинский продюсер

Блог | Льолек, Болек і 2 акції протесту біля М1

Канал М1

Волію публічно допомогти М1 побачити повністю всю картину двох протестних акцій біля будівлі М1, а тому, хто буде розслідувати, об'єктивно розібратися та зрозуміти, чому в ніч напередодні річниці пам'яті Героїв Крут біля головного музичного каналу країни горіли шини, а в ніч загибелі терориста Гіві патріотично налаштовані київські студенти, використавши майданну тактику захисту від "Беркута", обстріляли будівлю телеканалу феєрверком.

Із 99% ймовірністю можу стверджувати, що цим самим молодші послідовники донецьких Зоряна і Шкіряка (умовно назву їх "брати Льолек і Болек") активно висловлювали природне під час війни неприйняття присутності в ефірі головного музичного телеканалу зовсім умовних "11 друзів Путіна" на чолі з Тіматі, "Руки Вверх" та інших представників "русского мира "(невже М1 мало українських зірок, які співають російською?).

Що й сказали в заяві:

"Напередодні вшанування трагедії Крут телеканал М1 отруює свідомість українців пропагандою окупанта, запускаючи в ефір москальських віконавців. Українські студенти підпалили шини біля входу у центральний офіс телеканалу, щоб вказати власникам, що в патріотів України уривається терпець…"

Читайте: "Некий Ярош", Зорян и Шкиряк: КремльТВ выдало невероятные перлы о ликвидации Гиви

Мені, звичайно, хотілося б вірити, що в своєму другому протесті молодший брат Болек був ще й незадоволений тим, що Ані Лорак та інші виступаючі в РФ українські артисти по морально-етичним міркуванням псують патріотичну автентичність каналу М2 (адже М1 має набагато більший радіус ефірної дії) , але я не впевнений, що Болек прям такий вже естет шоу-бізнесу, як я.

Втім, той факт, що і Льолек, і Болек досить добре розбираються в шоубізі на рівні "знати всіх пташенят Тіматі" і хто виступав в окупованому Криму - поза всякими сумнівами. Як і те, що не тільки їх, мене, а ще й багатьох інших думаючих українців (судячи по Фейсбуку), навряд чи влаштовує будь-яке пояснення керівництва М1, чому, коли вбивають наших хлопців на фронті з російської зброї, співак, що виконує пісню "Мій найкращий друг президент Путін", мало того, що присутній в хіт-параді головного музичного каналу держави Україна, так він ще й на 1 (!) місці. На випадок аргументу в дусі нинішнього керманича М1, мовляв, саме "путінської" пісні Тіматі в ефірі каналу не було, припущу, що рівно на 3-й хвилині такого кліпу на будь-якому зі столичних телеканалів Зорян і Шкіряк неймовірним чином матеріалізувалися б в Києві швидше за Льолека і Болека, щоб припинити то неподобство так, як вони вміють.

Судячи з невеликого хронометражу роликів акції, хлопці здійснювали свої хуліганські проступки зовсім не для того, щоб зробити з цього відеоблог і попіаритися на You Tube – кількість переглядів і радісне Селфі для Instagram в дусі "yes, ми це зробили!" їх абсолютно не цікавить (хоча, напевно, це дивно для шоу-бізнесу). Братами очевидно рухає яскраво визначена національна ідея, а зовсім не грошові знаки, як помилково переконують самі себе дехто в українському шоубізі (втім, кожен може мати власну точку зору і пояснювати ці 2 акції на свій лад).

Читайте: 28 років в українському шоу-бізнесі

Аналізуючи голоси Льолека і Болека, короткі тексти їхніх заяв і, головне, обраний музичний ряд для супроводу відео, я б ризикнув сказати з великою вірогідністю, що вони прекрасно розуміють, що скоюють правопорушення. Але наразі то хлопців зовсім не лякає, адже вони переслідують благу і благородну мету - очистити свою країну від квітучих водоростей "русского мира" і побудувати свій, український соціум, відмінний і геть не схожий (за системою своїх життєвих координат, цінностей і орієнтирів) на світ соціуму країни сусіда-агресора, що напала на нас зараз і взагалі гнобила українську націю дуже довгий час.

Побачивши, що всі спроби через Фейсбук напоумити керівництво М1 безрезультатні, а змін на краще все ж хочеться навіть в цій царині, столичне студентство дало більш ніж очевидний сигнал: ми готові зробити набагато більше, ніж ті з підлітків "a-ля rus", хто наколює собі на руках татуювання китів і готовий за дзвінком когось з групи "В Контакте" прокинутися о 4:20. Невипадковий вибір днів для проведення акцій біля М1 хіба тому не підтвердження?

Тепер запитайте себе, як давно ви цікавилися зведеннями правопорушень за 1 день в столиці і взагалі їх кількістю в Києві хоча б за тиждень? Пропоную подивитися на речі реально: те, що накоїли в дуже особливі дні для українських патріотів Льолек і Болек явно не тягне на найголовніший злочин, який будуть розслідувати швидко й оперативно (не кажучи вже про покарання винних). Воно швидше тягне на такий собі "висяк" (нерозкрита справа, - Ред.), яким був, наприклад, факт, коли на Позняках машина збила велосипед екс-соліста групи "Іграшки" Костянтина Ягольника (не допомогло навіть особисте втручання зам. міністра МВС Зоряна Шкіряка), і від якого через очевидну безперспективність потерпіла сторона просто відмовилася. Або, як у випадку із загибеллю репера Ларсона, де – принагідно нагадаю цю ганьбу - очевидний вбивця, судячи з усього, втіче від відповідальності в суді.

Читайте: Український культуркампф і зняті перед окупантами штани

А патріоти Льолек і Болек, навіть якщо, паче сподівань, їх фантастично швидко спіймають, прекрасно знають: віддаючи себе українському культуркампфу (за висловом Дмитра Корчинського), боротьбі з московітськими вошами та українськими гнидами (за висловом Степана Бандери), вони, як співається в гімні ФК "Ліверпуль", never walk alone, тобто "ніколи не залишаться в своїй біді насамоті". Ніколи не будуть забуті або покинуті своїми старшими товаришами, що мають довгий і солідний стаж боротьби з різними режимами навіть у в’язницях...

Але "попадатися" навряд чи входить в їх плани, адже патріотичне київське студентство в умовах війни з РФ – вкрай розумна спільнота. Швидше віриться, що Льолек і Болек не повторюватимуться в засобах вираження протестів, і наступний гучний успіх Зоряна і Шкіряка на Донбасі відсвяткують біля "знайомих місць" якось по-іншому, але теж з вигадкою, при цьому прекрасно розуміючи, що тепер на них можуть чекати не тільки камери спостереження…

Холдинг М1-М2, звісно, працює з молодіжною аудиторією давно, але, здається, призабули відомий філософський постулат, що жити в суспільстві і бути вільним від суспільства неможливо. Тим більше зараз, після анексії Криму і війни на Донбасі, коли все, що пов’язано з Москвою, сприймається вкрай неоднозначно...

Звичайно, самому каналу вирішувати, як псувати свій бізнес і репутацію більше, ніж своєю аляповато-підмосковною графікою, і на чому зосередитися в роботі з глядачем після патріотичних попереджень. Чи то на піарі акцій Льолек і Болека (переконуючи громадськість в тому, що це зазіхання на свободу слова), чи то на викоріненні очевидних причин двох акцій (скорегувавши ефір з урахуванням війни між РФ і Україною), чи далі по-старому гірким перцем пісень "11 друзів Путіна" провокувати патріотичні почуття Льолека і Болека в надії "взяти змором" і застрахати патріотів "кримінальними провадженнями" та гучними іменами керівників МВС, Генпрокуратури, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Читайте: На Україну суне нашестя путінських реп-тарганів

Тільки вкрай погано знає українську історію той, кому здається, що в боротьбі за свою нову країну київських студентів можна чимось або кимось залякати – це не вдавалося ані більшовицьким багнетам в 1918, ані дубинкам "Беркута" в 2013-2014.

І хоча, зізнаюся, мені слабо віриться, що хтось в М1 в змозі дослухатися до розумних доводів, все ж таки публічно запитаю: чи не простіше каналу М1 все ж таки знайти порозуміння й спільну мову зі своїми глядачами-патріотами, доки приклад Льолека і Болека не надихнув інших і вони не підхопили цю небезпечну моду? Вибачте, але виправдовувати ефіри на М1 "солдатів інформаційної війни" (за висловом Оксани Забужко) тим, що ми, мовляв, зробили конкурс "Хіт-конвейєр" і "заохочуємо українських виконавців" - для тих, хто розуміється на шоу-бізнесі смішно так само, як адресування листа М1 про інциденти у відомство Юрія Луценко смішно для юристів. Але навіть не хочеться думати над ймовірним сценарієм того, коли пісні 11 друзів Путіна в ефірі головного українського музичного каналу нарешті розлютять їхніх старших товаришів, умовних Іллю і Киву, як коли це було з телеканалом "Інтер", або ж що буде, коли увірветься терпець з цього приводу в славнозвісних Зоряна й Шкіряка…

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...