Україна-НАТО: співпраця без інтеграції

Україна-НАТО: співпраця без інтеграції

21 лютого цього року президент України схвалив Указ "Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років". Звичайно схвалення цього документа є важливим і необхідним, але його зміст викликає як запитання, так і певні висновки щодо зовнішньополітичного курсу України, зокрема у євроатлантичному вимірі.

По-перше, в очі кидається назва документу. Ще зовсім недавно, 9 лютого, під час проведення круглого столу "Україна-НАТО: Невійськова співпраця як спільна відповідь на гібридні загрози", представники Уряду України, експерти та громадські діячі говорили про документ під назвою "Державна програма з інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017-2020 роки", який був на розгляді в Адміністрації Президента України. Відчуваєте різницю? Так у нас "співробітництво України з НАТО" чи "євроатлантична інтеграція України"? Останнє неодноразово згадується у тексті Концепції, але в назві все ж "інтеграція" зникла.

Друге витікає з першого – очевидно, що головним відповідальним органом за реалізацію Концепції має стати Офіс Віце-прем’єр- міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Знову ж таки "інтеграції", а не "співробітництва". Так Україна буде інтегруватися до Альянсу, чи розвиватиме співробітництво з ним? Плутанина з дефініціями (Концепція не стала виключенням) аж ніяк не сприяє реалізації цього важливого зовнішньополітичного курсу України, тому що незрозумілим залишається, чого хоче Україна – співпраці чи членства.

Третє, у Концепції не визначено конкретно, хто має втілювати її в життя. Більш того, у статті 4 сказано, що державні органи лише забезпечуватимуть її реалізацію та "мають надавати максимальне та всебічне сприяння неурядовим організаціям, активістам та волонтерам". Так хто виконавець? Чи Уряд залишає за собою лише координуючу роль, а все доведеться робити неурядовим організаціям, активістам та волонтерам?

І на останок, реалізація будь-якої державної політики потребує ресурсів: людських, матеріальних, фінансових. У статті 5 Концепції сказано, що "реалізація Концепції здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, інших джерел, не заборонених законодавством". Тобто, принаймні на поточний рік фінансування під реалізацію Концепції не було закладене. Звідки візьмуться гроші і чи візьмуться взагалі, має стати зрозумілим вже за місяць, адже саме в цей термін Уряд має підготувати план реалізації Концепції. Однак, друга частина цієї статті вказує більш реалістичний шлях виконання заходів Концепції шляхом залучення фінансових можливостей вітчизняних і міжнародних бізнесових організацій, фондів, неурядових організацій.

Отже, головний тягар інформаційної компанії знову ляже на громадські організації, волонтерів та аналітичні центри, яким доведеться не тільки роз’яснювати населенню України, що таке НАТО, але й розбиратися в заплутаних формулюваннях євроатлантичного вектору зовнішньої політики України.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Политический блогНАТО