Народні депутати мали би працювати на громадських засадах

9.9т

У сьогоднішніх дискусіях про загрозу дострокових парламентських виборів і прихильники, і противники виборів, на мою думку, виходять виключно з власних інтересів, а не з позиції вирішення проблем, які стоять перед українським політикумом.

Отож, головна проблема полягає в тому, як зробити так, щоб в Україні з’явився працюючий, професійний та відповідальний парламент, відповідно, з такими ж депутатами. А не в тому, як або максимально утриматись при владі за рахунок теперішнього парламенту, або як максимально швидко переобрати цей парламент, щоб збільшити свою присутність у ньому.

Отож, радив би перевести дискусію в площину визначення КОНЦЕПЦІЇ, яким повинен бути правильний парламент в Україні, а потім вже говорити про вибори.

Очевидно, що правильний європейський парламент має повернути собі статус вищого законодавчого органу держави, а не бути місцем для легалізації раніше погоджених партійних чи олігархічних домовленостей.

Бажано, щоб і чисельність такого парламенту сягала не більше 300 осіб, а кількість комітетів була не більше 15-ти з пропорційним розподілом депутатів. А не так, як зараз, коли усі "гуманітарні" комітети мають по 6-10 осіб, а "блатні" - більше 30 осіб.

Це повинен бути парламент, у якому ключовим місцем для ухвалення рішень повинен бути профільний комітет, а не сесійне засідання. І, сподіваюсь, що вистачить сміливості врешті-решт погодитись з моєю ідеєю про онлайн трансляцію засідань комітетів, щоб суспільство бачило і розуміло, як приймаються популярні і непопулярні рішення. Адже ухвалення рішень відбувається саме на комітетах, а не під час пленарного засідання, коли, фактично, йде лише голосування, тобто - легалізація рішень, ухвалених на "бюджетному", "торговому", "податковому" чи інших комітетах.

Не менш серйозним питанням є і якісний склад парламенту.

Незважаючи на те, що депутати потрапляють у владу через прямі вибори, я переконаний, що "мінімальний набір" вимог до депутата повинен бути узаконений. Серед таких вимог, як мінімум, - наявність у народного депутата вищої освіти (зараз така вимога законодавчо не закріплена). А сама процедура відбору депутатів повинна проходити не в партійних політбюро або виключно одними виборцями в округах, це повинен бути взаємозалежний процес в оптимальній моделі виборів за відкритими партійними списками.

Отож, ще раз наполягаю на перенесенні акцентів нинішньої дискусії з того, коли треба проводити дострокові вибори, на те, яким повинен бути правильний український парламент. А вибори вже стануть інструментом для вирішення цієї стратегії.

P.S.

До речі, якщо проаналізувати характер діяльності нинішньої Верховної Ради, то є парадоксальна закономірність: цей парламент багато часу присвячує боротьбі з комунізмом, але за фактом своєї діяльності він є типовим неокомуністичним, або неорадянським парламентом. Якщо рішення у комуністичні часи ухвалювало одне політбюро, то зараз – кілька політбюро, а депутати так само приходять на засідання, натискають кнопки, у масі своїй навіть не знаючи, за які закони і рішення вони голосують.

Тому, поки діє нинішня модель Верховної Ради, проситься зміна статусу і формату діяльності парламенту: як і в радянські часи, депутати мусили би працювати на громадських засадах. Адже вони не ведуть системної самостійної роботи для відстоювання інтересів народу, а рішення приймаються, умовно кажучи, "на стороні".

І тільки тоді, коли буде сформований професійний, самостійний та відповідальний парламент, тоді належна оплата роботи народних депутатів буде логічною.

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости