"Загублена" кінцівка мого інтерв’ю "Українській правді"

9.2т

Я вдячний "Українській правді" за ініціативу інтерв’ю зі мною, де вони цікавилися політичною ситуацією та конфліктами в країні, фракції БПП, коаліції тощо. Натомість, можливо, в силу технічних проблем кінцівка цього інтерв’ю "загубилася".

Для мене важливо, щоб моя позиція стосовно не лише оцінки нинішньої ситуації, а й стосовно майбутнього України стала публічною. Тож, подаю кінцівку мого інтерв’ю "Українській правді", яка не була оприлюднена.

"- Якщо подивитися на Вашу політичну історію, то можна побачити, що Ви завжди були з перспективними лідерами з демократичного середовища. Це був Ющенко, потім Тимошенко, потім Порошенко. Хто зараз є перспективним лідером у демократичному таборі? І з ким Ви можете бути?

- Я всіх переконував і вчив в основу стратегії брати ідеї та цінності. При всіх недоліках, з усіх названих політиків Ющенко в ідеологічному плані мені був найближчим. Однак його українськість була перекреслена швидким замиренням та фактичною співпрацею з олігархічними кланами.

Керівників "Батьківщини" також намагався переконати, що соціальні передвиборчі пропозиції – справа добра, але треба чітко задекларувати і постійно триматися ідеологічних цінностей... З Порошенком інша ситуація. Тут екстремальність ситуації спонукала до співпраці в інтересах країни під час президентської виборчої кампанії.

Отож, біда сучасної української політики і парламенту в тому, що в державі практично немає світоглядних чи ідеологічних партій. Я ж намагаюся нині об’єднати та співпрацювати з середовищем, близьким до мене і моєї команди, з якою я працюю 10 років в рамках Фонду "Рідна країна".

Необхідно виправляти нинішню найбільшу біду України – відсутність світоглядного тренду. Переконаний, що призначення "європейської ідеї" нашою національною ідеєю - помилкове. Європейські цінності та принципи - це інструмент, механізм, який допомагає реалізувати справжню національну ідею. А національна ідея очевидна: будівництво власної української держави, якою будемо гордитися і ми, і наші діти, і яку будуть поважати у всьому світі.

Популярною мовою я це називаю цінностями "українського світу", для реалізації якого ми боремося за власну національну економіку, власну національну культуру, оголошуємо не рік англійської, а десятиріччя української мови тощо.

Довкола цих цінностей і буду формувати команду. Якщо до наступних виборів я не буду переконаний, що така потужна українська команда створена, то буду читати лекції в рідному київському університеті Шевченка…

- Так а хто виглядає перспективним лідером? Саакашвілі? Вакарчук? Коломойський?

Поки що я не бачу таких лідерів. Може, в перспективі той же Саакашвілі і стане українцем в ідеологічному сенсі. Але поки що виглядає, що вищезгаданий "український світ" для них не є ключовою ідеєю. Хтось вважає головною ідеєю боротьбу з корупцією, хтось – навчання українців за кордоном, хтось – формування української буржуазії…

Можливо, нам не треба запрошувати на лідера когось із-за кордону, чи навіть шукати в Україні. Варто використати досвід Української народної республіки часів початку ХХ ст., коли був створений так званий блок українських партій. Можливо, і на наступні парламентські вибори треба об’єднати всіх професійних, патріотичних, світоглядних українців у своєрідний український блок. Тому сьогодні слід не лідера шукати, а людей об’єднувати під справжні вартісні ідеї та цінності!"

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги

Последние новости