, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

В українців почався психокомплекс тюремного наглядача

31.2т

Маленьке уточнення: ті, хто істерить з приводу повернення в Україну історичних назв, - це не "риги", не "комуністи", і навіть не "совки" (хоча й можуть такими бути, але то все не обов'язкові умови). Спільний знаменник тут інший: це люди, які, соціально-статусно, морально й психологічно, ототожнюють себе - з КОЛОНІАЛЬНОЮ АДМІНІСТРАЦІЄЮ.

З тими, хто свого часу був "віджав" територію (місто, вулицю, будинок...), убивши/вигнавши господарів, "зачистив" по них сліди й оголосив, за ТГШ, що "все то те таки й було наше" (с), а до них тут нікого не було.

Агресія, яку викликає в цих людей всяке нагадування про колишніх господарів, має в основі витіснену ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗЛОЧИН. І про власну причетність (!) до того злочину - яка багатьом приносила (і приносить досі!) соціальні преференції, від котрих їм зовсім не хочеться відмовлятись.

Ще простіше: це волає й обурюється, хапаючись за соломинки як завгодно незграбних приводів, - СТРАХ РЕСТИТУЦІЙ.

(Нагадаю, що це ще торік почалося: істерика - у відповідь на нагадування, що т.зв. "Дім Булгакова" - це дім розстріляного Листовничого, істерика - у відповідь на пропозицію назвати Київський Музей російського мистецтва (назва 1936 р.), за ім'ям власників дому й фундаторів колекції, "Галереєю Терещенків" - ось тут уже прямо цей страх озвучується, тобто люди в принципі свідомі того, що "стережуть крадене".

Це все той самий "психокомплекс тюремного наглядача" - нині маємо змогу спостерігати його в загальнонаціональному масштабі.

Цей етап неуникненний, рано чи пізно він повинен був настати, і ми повинні його пройти. Інакше не вилікуємось.

Нехай налякані виговоряться. Бажано, всі.

Читайте все новости по теме "Политический блог" на Обозревателе.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Присоединяйтесь к группе "Обозреватель Блоги" на Facebook, читайте свежие новости!

Наши блоги