Детінізація заробітної плати

„Тіньова зарплата” або „зарплата у конвертах” стала однією із найбільш проблем сучасної економіки, у тому числі і ринку праці. За даними експертів, сьогодні в Україні близько 45-50% заробітної плати виплачується „у конвертах”. Така ситуація призводить для значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників. Адже отримуючи „тіньову зарплату” вони позбавляють себе багатьох соціальних гарантій.

Тому одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері праці є детінізація заробітної плати. Розглянемо можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Найпершою передумовою детінізації фонду заробітної плати має стати контроль з боку державних органів (Державна податкова служба України, Державна інспекція України з питань праці) за належним розміром заробітної плати, попереджуючи випадки її свідомого заниження роботодавцями.

Наступним етапом є виведення самої економіки із «тіні», шляхом зменшення податкового навантаження. Проте підходити до такого зниження, необхідно дуже обережно. Слід враховувати реальний стан підприємництва у тій чи іншій сфері економіки. Крім того, слід врахувати і депресивність регіону перебування підприємців.

Доволі сприятливим аспектом може стати запровадження особових рахунків у Пенсійному фонді, за якими кожний робітник зможе перевірити скільки відрахування надійшло на його рахунок.

Слід враховувати і іноземний досвід. Наприклад, у європейських країнах дане питання вирішується за допомогою диспозитивних методів, насамперед методу заохочення. Такі методи доцільно і запровадити і в Україні. Так, підприємствам де не виявлено фактів виплати заробітної плати в конвертах, мають надаватися податкові канікули.

Позитивно вплине на детінізацію заробітної плати і зменшення податкових відрахувань із зарплати. Натомість варто підняти розмір мінімальної заробітної плати. При цьому слід розглянути і можливість застосування індикативної зарплати. Метод індикативних зарплат показав свою ефективність у боротьбі із «тіньовими зарплатами» при застосуванні в Республіці Болгарія.

Ще одним заходом для детінізації зарплат має стати перерозподіл часток роботодавця і працівника в структурі соцвнесків. На сьогодні співвідношення цих складових в Україні – одне з найнижчих у світі. У нашій країні співробітник платить тільки 8,7% від усього соцвнеску. Тоді як в Республіці Австрія– 40%, Республіці Болгарія– 42%, в Королівстві Іспанія– 16,5%, Італійській Республіці– 23%, Латвійській Республіці– 27%. У Республіці Молдоваі РеспубліціПольщаці значення взагалі досягають 49% і 56% відповідно. Такі заходи приведуть до того, що працівникбудесам заінтересованийу тому, щоб отримувати високу “білу” зарплату, тому що чим вищий розмір його внеску, тим вища відповідальність за формування власного пенсійного рахунку, виплат по безробіттю, лікарняних. Для України на першому етапі прийнятною була б пропорція 30 на 70 на користь роботодавців. Таку ідею підтримують і у Федерації роботодавців України.

Крім того, доцільно проводити роз`яснення серед населення, що легальна заробітна плата вигідна насамперед робітникам, у результаті чого вони не позбавляються соціальних гарантій. Також, податкова система має стати відкритою, прозорою та зрозумілою.

Отже, боротьба із таким явищем, як „заробітна плата у конвертах” має відбуватися за сукупністю адміністративних, економічних та правових методів. При цьому мають бути враховані інтереси як працівників, так і держави та роботодавців. Кравченко С.С., к.ю.н., доцент, експерт Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України