Рівно 65 років тому сталась одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії Києва – Куренівська трагедія. Величезний потік пульпи заввишки 14 метрів пронісся по вулиці Олени Теліги і повз Кирилівську церкву забираючи життя людей та знищуючи все на своєму шляху.

Відео дня

Історію та архівні фото було опубліковано у Telegram-каналі "Київ, жива історія". За офіційними даними, загинуло 145 громадян, а за неофіційними оцінками – до 1500.

Потік пульпи

"Одна із наймасштабніших техногенних катастроф України. Гігантська хвиля відходів цегельного виробництва, які зливали у Бабин Яр, прорвала дамбу і за лічені хвилини затопила столичну Куренівку", – йдеться в повідомленні.

Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей із небезпечної зони вжито не було. 13 березня дамба почала руйнуватися, а о 9:20 (деякі джерела подають час 8:30) її прорвало. Маса рідкої пульпи заввишки 14 метрів ринула вниз.

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Внаслідок катастрофи практично повністю було знищила трамвайне депо. Поступово розріджена пульпа засихала і ставала жорсткою, як каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями сягнула трьох метрів.

Наслідки катастрофи

Потік пульпи повністю зніс Копилівський цвинтар, дитячий садок, булозатоплено територію стадіону "Спартак", міської лікарні № 15 і пологового будинку, лікарні імені Павлова, низки інших підприємств та установ. Загалом площа затоплення склала 9 тисяч кв. метрів. Загальний об'єм пульпи в районі вулиць Кирилівської – Новокостянтинівської становив до 600 тис. метрів кубічних за товщини залягання до 4 метри.

За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф "Для службового користування", внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Непридатними для проживання виявилися 298 помешкань, у тому числі 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 осіб.

За інформацією Інституту національної пам’яті України, радянська влада проігнорувала загрозу руйнування дамби, хоча про такий ризик було відомо принаймні за кілька місяців. "Панікерам", які доповідали про можливу трагедію, погрожували арештом. Після затоплення Куренівки пульпою у Києві на кілька днів відключили міжміський зв’язок.

Варто додати, що вперше відкрито вшанували жертв катастрофи працівники КП "Київпастранс" у 1991 році – біля Подільського трамвайного депо. А через три роки тут відкрили пам’ятний знак, на стелі якого викарбувано прізвища всіх загиблих його працівників.

Як повідомляв OBOZ.UA , у Києві на Звіринці до 1918 існували артилерійські склади та фортифікаційні укріплення. Проте 6 червня тут виникла пожежа, яка спричинила масштабні вибухи й назавжди увійшла в історію столиці України, як одна з найбільших техногенних катастроф.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!