Геловін

Геловін (Halloween) – свято, що відзначають 31 жовтня. Його коріння сягає кельтського свята Самайн (Samhain), яке символізувало кінець літа та прихід зими. Кельти вірили, що саме в цю ніч зникає межа між світом живих і мертвих, і духи можуть приходити на землю.

З поширенням християнства на 1 листопада було встановлено свято День усіх святих, а вечір напередодні стали називати All Hallows’ Eve або скорочено Halloween.

Традиції Геловіну

Традиційно у цей день люди одягаються у різноманітні святкові, або ж страхітливі костюми. Серед традиційних – костюми відьом, привидів, монстрів та інше. Однак існує й традиція вигадувати сучасні образи, пов’язані із якими соціальним чи культурними явищами, які не мають стосунку до містики.

Сама ж ідея перевдягання має стару традицію: таким чином люди намагалися сховатися за масками від злих духів.

Ще одним впізнаваним символом Геловіну є гарбуз (Jack-o’-lantern), якого «випотрошують», встановлюючи всередині свічку чи інші джерела вогню. На самому ж гарбузі вирізають обличчя, яке підсвічується вогнем зсередини. Цікаво, що початково використовували ріпу, але згодом надали перевагу гарбузу, який має більші розміри і вирізняється природним яскравішим кольором.

За традицією на Геловін діти ходять по домівках та просять цукерки, погрожуючи капостями.

На Геловін прийнято прикращати вулиці, магазини, а також житлові будинки павутиною, скелетами, різнанітними павуками, кажанами та іншими моторошними речима.

Геловін в Україні

Геловін прийшов в Україну із падінням радянського режиму, разом із поширенням західної культури.

У ці дні проводять тематичні вечірки та костюмовані вечори. Свято для дітей також влаштовують у деяких школах та дитсадках, але воно є більш поширеним серед дорослих.

Попри зростаючу популярність Геловіну в Україні він все ж залишається культурною розвагою, а не духовною традицією.

Українські звичаї та «аналогії» до Геловіну

Разом із тим, в українській церковній традиції також є осінні свята, яка вшановують померлих. Зокрема, це Дмитрівська поминальна субота ( відзначається у суботу напередодні Дня святого Дмитра, який припадає на 1 листопада).

Цього дня українці відвідували могили своїх предків та рідних, спілкуючись із ними та залишаючи їм їжу. Така традиція є схожою на кельтський Самайн, коли вшановували померлих і вірили, що душі повертаються.

Що ж до маскувань та перевдягань, то такі обряди є на Маланку, коли українці вдягаються у костюми різної нечесті та фольклорних персонажів.