Євромайдан

Євромайдан (Революція Гідності) — національно-патріотичні протестні акції в Україні спрямовані на підтримку європейського вектора зовнішньої політики, проти корупції, проти свавілля правоохоронних органів і сил спецпризначення.

Протести відбувалися з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, коли парламент усунув з посади президента України Віктора Януковича, який утік.

Події почалися 21 листопада 2013 року, коли уряд Януковича вирішив призупинити процес підготовки підписання Угоди асоціації України з ЄС. Тоді люди стали самоорганізовуватися через соцмережі і вийшли на протести. Згодом акція перетворилася в широкомасштабні протести проти влади.

Вона набрала сили після жорсткого силового розгону протестуючих, який стався вночі 30 листопада. Тодішнє керівництво МВС направило на мирних людей підрозділи "Беркута", які о 4 годині почали по-звірячому бити молодь і старших людей, які мирно сиділи на площі. В результаті дій "Беркута" постраждали щонайменше 79 людей. Тоді змінився акцент протестів з проєвропейського на антивладний.

24 листопада учасники протесту озвучили вимоги до влади:

• Відставка уряду прем'єр-міністра Миколи Азарова.

• Проведення 27 листопада позачергової сесії Верховної Ради, на якій повинні були прийняти євроінтеграційні закони і закон про звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко. У разі неприйняття цих законів — розпуск парламенту і дострокові вибори.

• Скасування Януковичем рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнення Тимошенко, підписання "Угоди про асоціацію України та ЄС" на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання — імпічмент Януковича.

Також Євромайдан звернувся до країн Заходу з проханням ввести персональні санкції проти Януковича та представників його влади з боку Заходу.

14 грудня головною вимогою Євромайдану стало повернення до легітимної Конституції, де держава повинна була стати парламентсько-президентською.

У середині січня опозиційні народні депутати заблокували президію Ради з вимогою створити тимчасову слідчу комісію щодо протиправних дій силовиків на Майдані, а також вимагаючи відставки уряду, глави МВС Віталія Захарченка та розпуску спецпідрозділу "Беркут".

16 січня 2014 року нардепи голосували за горезвісні "диктаторські закони 16 січня", які отримали назву "диктаторських". На наступний день Янукович підписав ці закони. Вони отримали гостру критику від світової спільноти і викликали нову хвилю протестів в Україні.

Протистояння між активістами і силовиками тривали, на Майдані гинули люди, що викликало зростання напруги.

18 лютого протести перейшли в гарячу стадію. У той день силові протистояння переросли в розстріли провладними силовиками мітингувальників. Як пізніше стало відомо кількість жертв досягла 23 активіста, а також 5 правоохоронців. 19 лютого розстріли вщухли, і за день померли 8 поранених активістів.

20 лютого ("Кривавий четвер") урядові війська продовжили розстріли протестувальників. Число жертв досягло майже 100 людей. Пізніше їх назвали "Небесної сотнею".

21 лютого розстріли закінчилися. Верховна Рада України повернула в дію Конституцію 2004 року і відправила у відставку в.о. міністра МВС Віталія Захарченко, а вже 22 лютого ВРУ усунула Януковича з посади президента України. Також парламент звільнив з в'язниці екс-прем'єра Юлію Тимошенко.

Після втечі Януковича з країни в ніч на 22 лютого і перемоги Євромайдану владу в руки взяли представники опозиції — Арсеній Яценюк і Олександр Турчинов. Згодом в ВРУ сформували коаліцію "Європейський вибір", до якої увійшли "Батьківщина", "УДАР", "Свобода", групи "Економічний розвиток" і "Суверенна європейська Україна", а також позафракційні депутати.

У листопаді 2018 року снайпера Національної гвардії, який був затриманий за підозрою у вбивстві учасника Революції Гідності і театрального режисера Олександра Храпаченко, звільнили з правоохоронних органів в 2016 році.

У тому ж місяці в Києві, в практично знищений за часів Майдану Будинок профспілок у п'яту річницю Революції Гідності відкрили ресторан швидкого харчування мережі KFC. Але пізніше мережу закрили через збурень українців.

У грудні 2018 року український журналіст Павло Казарін висловив думку, що третій Майдан в Україні неможливий через відсутність такої фігури як екс-президент Віктора Януковича.

У тому ж місяці фотограф і ключовий свідок справи про розстріли на Євромайдані Дмитро Фортунатов помер від інфаркту, так і не дочекавшись рішення суду у справі, в якій він був потерпілим. Обвинувачений там — діючий беркутівець Руслан Марчук.

У січні 2019 року український журналіст Роман Цимбалюк звернув увагу, що переговори президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським колегою Володимиром Путіним про "інтеграції" двох країн дуже нагадують події кінця 2013 року і цілком можуть закінчитися новою війною і окупацією.