У ДНК черв'яків із чорнобильської зони виявили дещо дивне: що дізналися вчені
ДНК мікроскопічних черв'яків з чорнобильської зони, які називаються нематодами, незважаючи на хронічне опромінення залишилася цілком неушкодженою. Разом із тим, це не є свідченням того, що зона може бути безпечною для проживання.
Про це йдеться в дослідженні вчених з Нью-Йоркського університету. Робота опублікована у науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
26 квітня 1986 року на Чернобильській атомній електростанції сталася одна з найстрашніших катастроф в історії людства. З того часу зона відчуження навколо ЧАЕС та міста Прип'ять залишається практично незаселеною через тривалий вплив радіації.
2019 року група дослідників, озброївшись лічильниками Гейгера та захисним спорядженням, увійшли в зону відчуження, аби дослідити те, як радіація може впливати на рослини і тварин. Вчені також хотіли зрозуміти, чи могли якісь види еволюціонувати, аби протистояти радіаційному опроміненню.
Серед піддослідних було обрано мікроскопічних нематодів, оскільки ці черв’яки мають досить короткий життєвий цикл, їхня еволюція повинна відбуватися швидше, ніж у інших видів, які живуть довше.
"Ці черв'яки живуть скрізь, і вони живуть швидко, тому вони проходять через десятки поколінь еволюції, в той час як типові хребетні тварини ще тільки взуваються", – сказав професор біології з Нью-Йоркського університету і старший автор дослідження Метью Рокман.
Як пише Interesting Engineering, у своєму дослідженні вчені вивчали черв'яків виду нематод Oscheius tipulae, порівнюючи їх із "родичами" з інших регіонів світу.
Те, що вони виявили, як зізналися вчені, перевершило очікування. Вчені вважали, що знайдуть докази радіаційного ураження в геномах черв'яків, але реальність виявилася протилежною. Вони були дуже здивовані, оскільки не знайшли жодних ознак цього.
"Це не означає, що Чорнобиль безпечний – швидше за все, це означає, що нематоди дійсно стійкі тварини і можуть витримувати екстремальні умови", – зазначила доцентка кафедри біології Нью-Йоркського університету і перша авторка дослідження Софія Тінторі.
Вчені зауважили, що їхнє дослідження все ж має одну ваду.
"Ми не знаємо, як довго кожен з зібраних нами черв'яків перебував у зоні, тому ми не можемо бути впевнені в тому, який саме рівень опромінення отримав кожен черв'як і його предки за останні чотири десятиліття", – пояснила Тінторі.
Разом із тим, результати їхнього дослідження важливі для розуміння того, як репарація ДНК може відрізнятися від особи до особи.
РанішеOBOZ.UA розповідав про те, що у Чорнобилі знайшли жаб, які мутували, щоб захиститися від радіації.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.